Про журнал

Галузь та проблематика

Метою журналу є активна співпраця дослідників з різноманітних напрямках міжнародних відносин. У збірнику наукових праць "Геополітика України: історія та сучасність" здійснюється дослідження проблем і наукове забезпечення євроінтеграційного курсу України, аналіз і узагальнення результатів науково-теоретичних і практичних пошуків у сфері розроблення та впровадження ефективних механізмів інтеграційних процесів.

Завданням журналу є публікація робіт з проблематики: 

  • геополітика України в контексті процесів глобалізації;
  • актуальні проблеми інтеграційних процесів в Україні;
  • євроінтеграційні аспекти геополітики України;
  • євроінтеграція  України та економічна безпека держави;
  • інтеграція України в європейський освітній простір;
  • проблеми українсько-євросоюзівського кордону;
  • політико-правове забезпечення євроінтеграційних процесів в Україні;
  • транскордонне співробітництво як євроінтеграційний аспект геополітики України.

Видання здійснює публікації за спеціальностями:
291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії;
292 Міжнародні економічні відносини.

Кластер: Економічні перетворення, бізнес, адміністрування та право

Спеціальність: C3 Міжнародні відносини

                               D4 Публічне управління та адміністування

 

Процес рецензування

Процедуру рецензування проходять всі статті, які надійшли до редакційної колегії. Завданням рецензування є сприяння суворому відбору авторських рукописів для видання та надання конкретних рекомендацій щодо їх поліпшення. Процедура рецензування орієнтована на максимально об’єктивну оцінку змісту наукової статті, визначення її відповідності вимогам наукового видання "Геополітика України: історія та сучаність"  та передбачає всебічний аналіз переваг і недоліків змісту статті.

До друку приймаються лише ті статті, що являють цінність з наукового погляду.

Етичні зобов’язання рецензентів

  • Рецензування рукописів є важливим етапом у процесі публікації. Кожен науковець зобов’язаний виконувати певну роботу процесу рецензування.
  • Всі статті, що подаються до друку мають бути прорецензовані науковим керівником Автора (-ів), науковою установою, де була виконана робота та членами редколегії журналу.
  • Редколегія залишає за собою право додатково призначити незалежного рецензента.
  • Рецензент повинен надати об’єктивну оцінку якості рукопису її виклад, а також визначити чи відповідає рукопис високим науковим і літературним стандартам. Рецензент повинен шанувати інтелектуальну незалежність авторів.
  • Рукопис, присланий на рецензію, є конфіденційним документом.
  • Рецензент повинен обґрунтувати свої висновки достатньо переконливо.
  • Рецензент повинен своєчасно надати відгук на рукопис.
  • Рецензент не повинен використовувати або розкривати неопубліковану інформацію, що міститься в наданому рукопису, якщо на це немає згоди автора чи авторів.
  • Рецензент не знає про автора, автор – про особу рецензента.

 

Процедура рецензування рукописів

збірника наукових праць «Геополітика України: історія і сучасність»

Редакцією визначено наступний порядок рецензування рукописів:

1. Автор подає до редакційної колегії статтю, яка відповідає вимогам політики збірника «Геополітика України: історія і сучасність» і правилам підготовки статей. Рукописи, які не відповідають вимогам, не реєструються й не допускаються до подальшого розгляду, про що редакційна колегія сповіщає авторів.

2. Кожна стаття, подана до редакційної колегії, проходить два рівні рецензування (наукової експертизи) за профілем дослідження: відкрите – внутрішнє і зовнішнє («сліпе»).

3. Проводить рецензування й призначає рецензентів головний редактор збірника «Геополітика України: історія і сучасність». За рішенням головного редактора призначення рецензентів може бути доручено члену редакційної колегії. За рішенням головного редактора окремі статті відомих учених, а також авторів, спеціально запрошених редакцією для написання статті, можуть звільнятись від стандартної процедури рецензування.

4. Рецензентами рукописів можуть бути як члени редакційної колегії наукового збірника, так і сторонні висококваліфіковані спеціалісти, які володіють глибокими професійними знаннями та досвідом роботи в конкретних професійних напрямах (як правило, доктори наук, професори).

5. Внутрішнє рецензування проводиться впродовж семи днів після реєстрації рукопису в редакції. У разі отримання позитивного відгуку внутрішнього рецензента, копія рукопису скеровується за профілем наукового дослідження на «сліпе» рецензування провідним фахівцям у сфері проблематики статті. Після отримання згоди вченого, який здійснює «сліпе» рецензування, на можливість рецензування матеріалів (виходячи з відповідності власної кваліфікації напряму дослідження автора та відсутності будь-якого конфлікту інтересів), проведення ним наукової експертизи статті відбувається, як правило, протягом 14 днів.

6. Взаємодія між автором і рецензентами відбувається шляхом листування електронною   поштою   з   головним   редактором журналу «Геополітика України: історія і сучасність». На прохання рецензента та за згодою з робочою групою редакційної колегії взаємодія автора й рецензента може відбуватись у режимі безпосереднього особистісного контакту (таке рішення приймається лише в тому випадку, якщо відкритість взаємодії дозволить  покращити стиль і логіку викладу матеріалу дослідження).

7. Якщо рецензент указує на необхідність внесення в статтю певних коректив – стаття відправляється автору з пропозицією врахувати зауваження при підготовці оновленого варіанта статті або аргументовано їх спростувати. До переробленої статті автор додає повідомлення, яке містить відповіді на всі зауваження і пояснює всі зміни, зроблені в статті.

8. Автор рукопису у випадку незгоди з думкою рецензента має право надати аргументовану відповідь редакції журналу. За таких обставин стаття розглядається на засіданні редакційної колегії. Редакційна колегія може направити статтю на додаткове або нове рецензування іншому спеціалістові. Редакційна колегія залишає за собою право відхилення статті у разі неспроможності або небажання автора врахувати рекомендації й зауваження рецензентів.

9. Після отримання позитивних рецензій рукопис відправляється на літературне й технічне редагування. Взаємодія автора та літературного (технічного) редактора може відбуватись у будь-якій формі  – особисто, е-поштою,  телефоном. Незначні виправлення стилістичного або формального характеру, що не впливають на зміст статті, вносяться літературним (технічним) редактором без узгодження з автором.

10. Кінцеве рішення щодо можливості й доцільності публікації приймається головним редактором. Після прийняття рішення про допуск статті до публікації відповідальний секретар журналу повідомляє про це автора.

11. Рекомендація щодо публікації чергового випуску журналу (із вказівкою контенту) здійснюється Вченою радою ДВНЗ «УжНУ» та фіксується у відповідному протоколі.

 

Періодичність публікації

Матеріали публікуватимуться по мірі їх редакційного опрацювання.

 

Етика публікацій та політика академічної доброчесності 

 Редакційна колегія  видання «Геополітика України: історія і сучасність» дотримується прийнятих міжнародною спільнотою принципів публікаційної етики, відображених, зокрема, в рекомендаціях Комітету з етики наукових публікацій (Committee on Publication Ethics (COPE) http://publicationethics.org/resources/code-conduct, Керівництві з етики наукових публікацій (Publishing Ethics Resource Kit) видавництва Elsevier, Кодексі етики наукових публікацій.


Кодекс етики наукових публікацій об'єднує і розкриває загальні принципи і правила, якими повинні керуватися в своїх взаєминах учасники процесу наукових публікацій: автори, рецензенти, редактори, видавці, розповсюджувачі і читачі. Кодекс етики наукових публікацій розроблений і затверджений Комітетом з етики наукових публікацій (www.publicet.org/code).
 
Основні терміни:

Етика наукових публікацій - це система норм професійної поведінки у взаєминах авторів, рецензентів, редакторів, видавців і читачів в процесі створення, розповсюдження та використання наукових публікацій.


Редактор - представник наукового журналу, який здійснює підготовку матеріалів для публікації, а також підтримує спілкування з авторами і читачами наукових публікацій.


Автор - це особа або група осіб (колектив авторів), які беруть участь у створенні публікації результатів наукового дослідження.


Рецензент - експерт, який діє від імені наукового журналу проводить наукову експертизу авторських матеріалів з метою визначення можливості їх публікації.


Видавець - юридична або фізична особа, які здійснюють випуск у світ наукової публікації.


Читач - будь-яка особа, ознайомитися з опублікованими матеріалами.


Плагіат - умисне привласнення авторства чужого твору науки або мистецтва, чужих ідей або винаходів. Плагіат може бути порушенням авторсько-правового законодавства і патентного законодавства і в цій іпостасі може спричинити за собою юридичну відповідальність.

 

Принципи професійної етики в діяльності редактора і видавця


У своїй діяльності редактор несе відповідальність за оприлюднення авторських творів, що накладає необхідність проходження наступним основоположним принципам:


- При прийнятті рішення про публікацію редактор наукового журналу керується достовірністю подання даних і науковою значимістю даної роботи.


- Редактор повинен оцінювати інтелектуальний зміст рукописів незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних поглядів, походження, громадянства, соціального стану або політичних уподобань авторів.


- Неопубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не повинні використовуватися для особистих цілей або передаватися третім особам без письмової згоди автора. Інформація або ідеї, отримані в ході редагування і пов'язані з можливими перевагами, повинні зберігатися конфіденційними, і не використовуватися з метою отримання особистої вигоди.


- Редактор не повинен допускати до публікації інформацію, якщо є достатньо підстав вважати, що вона є плагіатом.


- Редактор не повинен залишати без відповіді претензії, що стосуються розглянутих рукописів або опублікованих матеріалів, а також при виявленні конфліктної ситуації вживати всіх необхідних заходів для відновлення порушених прав.

 

Принципи, якими повинен керуватися автор наукових публікацій


Автор (або колектив авторів) усвідомлює, що несе первинну відповідальність за новизну і достовірність результатів наукового дослідження, що передбачає дотримання наступних принципів:


- Автори статті повинні надавати достовірні результати проведених досліджень. Явно помилкові або сфальсифіковані затвердження неприйнятні.


- Автори повинні гарантувати, що результати дослідження, викладені в наданої рукописи, повністю оригінальні. Запозичені фрагменти або твердження повинні бути оформлені з обов'язковим зазначенням.

 

Плагіат

Всі подані до рецензування рукописи статей в обов’язковому порядку перевіряються щодо наявності плагіату. Журнал використовує засоби сервісу перевірки на плагіат StrikePlagiarism.com для виявлення збігів (схожості) в текстах поданих рукописів. Перевірка наявності запозичень здійснюється як у локальній базі, так і в мережі «Інтернет».

Порушеннями правил академічної доброчесності, зокрема є: плагіат, самоплагіат, синтез, компіляція або надмірне цитування першоджерел, фальсифікацію даних та результатів дослідження, використання паралельної публікації, введення в оману щодо авторства (співавторства).

Редколегія журналу розглядає всі випадки виявлення плагіату і порушень правил академічної доброчесності та має право не допустити авторський рукопис до процесу рецензування у випадку його наявності. Редколегія відмовляє в публікуванні статті у журналі, якщо в рукописах автора було виявлено плагіат чи будь-які текстові запозичення без посилань на першоджерело. Про випадки виявлення плагіату повідомляється автор (автори) рукопису.

Рецензент зобов’язаний повідомити редколегію журналу про обґрунтовану його підозру щодо авторства, плагіату чи фальсифікації даних наукової роботи, звертати увагу на значну подібність або частковий збіг рецензованого рукопису з будь-якою іншою науковою працею, що раніше вже була опублікованою та будь-яке інше порушення етичних принципів публікації.

 

Редакційна політика щодо використання штучного інтелекту

Штучний інтелект (ШІ) і технології з підтримкою ШІ, такі як ChatGPT, не вважаються придатними інструментами для створення вмісту чи розробки досліджень. Однак ШІ можна використовувати для редагування мови, щоб покращити читабельність і мову рукопису.

Усі випадки використання штучного інтелекту в дослідженнях, написанні, рецензуванні чи публікації повинні бути розкриті в явному вигляді, щоб забезпечити ясність щодо його ролі.

Відповідальність за цілісність контенту несуть автори, незалежно від залучення ШІ.

Автори повинні розкривати використання інструментів ШІ.

Автори повинні переконатися, що контент, створений штучним інтелектом, не містить плагіату та проходить відповідну перевірку на точність.

Політика щодо технологій штучного інтелекту відповідає позиції Комітету з етики публікацій (COPE) щодо використання штучного інтелекту та його технологій. Коуп чітко зазначає, що «автори несуть повну відповідальність за зміст свого рукопису, навіть ті частини, створені за допомогою інструменту штучного інтелекту, і, таким чином, несуть відповідальність за будь-які порушення етики публікації».

Головний редактор не повинен приймати надіслану статтю до публікації, якщо є достатня причина, що вона має ознаки неетичного використання штучного інтелекту.

Якщо рецензент підозрює авторство в плагіаті або некоректному використанні ШІ, або фальсифікації даних, він повинен звернутися до редакції з пропозицією про рецензування статті автора колективно.

При підготовці статті до друку вона перевіряється програмним забезпеченням StrikePlagiarism (https://strikeplagiarism.com) на наявність використання штучного інтелекту. У разі наявності значних відсоткових показників, а саме: використання штучного інтелекту (більше 20%), такий рукопис повертається авторові без можливості повторної подачі.

 

Відкликання (ретракція) опублікованої статті

Якщо після публікації Редакція дізнається про значні проблеми, пов’язані з опублікованою статтею або оглядом (наприклад, серйозними помилками або неточностями, конфліктом інтересів, плагіатом), вона повинна оперативно повідомити про це автору(-ам) і вжити необхідних кроків, щоб прояснити це питання, а у разі необхідності, зняти статтю або опублікувати ретракцію.

Ретракція, або відгук статті з публікації, використовується у разі, якщо:

  • у редакції є чіткі докази того, що отримані дані ненадійні або отримані у результаті неправомірних дій (наприклад, підтасовка даних);
  • стаття була раніше опублікована в інших виданнях без належного дозволу чи обґрунтування (тобто випадки надмірної публікації);
  • стаття являє собою плагіат;
  • у статті міститься інформація про неетичні дослідження.

У зв’язку з цим редакція пройде наступні кроки:

- повідомлення про відкликання під назвою «Відкликання статті: [назва статті]» за підписом авторів та/або головного редактора буде опубліковано в наступному друкованому номері журналу. Замітка буде включена до Змісту журналу;

- в електронній версії орієнтовного випуску буде додано посилання на оригінальну статтю;

- на сторінці статті буде вказано, що стаття відкликана;

- оригінальна стаття буде збережена без змін, за винятком водяного знака, вставленого у .pdf, який вказує на кожній сторінці, що стаття «Відкликана».

 

Конфлікт інтересів

Конфлікт інтересів може існувати, коли автор (чи установа, до якого він належить), зовнішній рецензент, один з членів редакції, має фінансові або особисті стосунки, які можуть негативно впливати на їх взаємини. Цей конфлікт може існувати, навіть якщо суб’єкт стверджує про те, що на нього не впливають такі взаємозв’язки. Редактори можуть управляти такими конфліктами, намагаючись всіма можливими способами уникнути їх та, у той же час, працювати з максимальною прозорістю у всіх випадках.

Як правило, щоб уникнути можливих конфліктів інтересів, політика журналу полягає у тому, щоб уникнути рецензування або обговорення публікацій, написаних або відредагованих ким-небудь з редакторів та їх близьких родичів, або опублікованих у серії, в якій будь-який з редакторів мають виняткову роль.

 

Політика архівування

Цей журнал використовує політику архівування PKP Preservation Network.

PKP PN надає безкоштовні сервіси архівування для журналів, створених на платформі Open Journal Systems.

Також архіви журналу розміщуються на платформі «Наукова періодика України» в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського та Електронному репозитарію наукових публікацій Ужгородського національного університету.

 

Порядок розгляду скарг щодо порушень публікаційної етики

 

  1. Мета та сфера застосування

Цей порядок встановлює процедуру розгляду скарг на порушення етичних принципів авторами, рецензентами чи членами редакційної колегії журналу Геополітика України: історія і сучасність.  Він поширюється на питання, пов'язані з плагіатом, неправомірним запозиченням матеріалів, конфліктом інтересів, маніпуляцією даними та іншими порушеннями академічної доброчесності.

  1. Подача скарги

2.1. Скарга подається у електронному вигляді на офіційну електронну пошту журналу.

2.2. У скарзі мають бути чітко вказані: Контактні дані заявника; Посилання на публікацію або матеріал, що розглядається; Детальний опис порушення з посиланням на докази.

2.3. Анонімні скарги не розглядаються.

  1. Попередній етап розгляду

3.1. Головний редактор призначає уповноважену особу для попереднього аналізу скарги.

3.2. Протягом 5 робочих днів уповноважена особа перевіряє: Відповідність скарги тематиці журналу; Наявність достатніх підстав для розгляду.

3.3. Заявник отримує повідомлення про реєстрацію скарги або відмову у її розгляді.

  1. Розгляд скарги

4.1. Для розгляду скарги створюється комісія з трьох незалежних експертів.

4.2. Комісія має право: Затребувати додаткові матеріали та пояснення; Залучати незалежних експертів; Проводити консультації з усіма зацікавленими сторонами.

4.3. Термін розгляду - не більше 30 календарних днів.

  1. Рішення та заходи

5.1. Після розгляду комісія може прийняти такі рішення: Відхилити скаргу як безпідставну; Визнати порушення незначним і запропонувати виправлення; Визнати порушення серйозним і вжити відповідних заходів.

5.2. Можливі заходи у разі серйозних порушень: Відмова у публікації матеріалу; Відкликання вже опублікованої статті; Заборона на подання матеріалів на певний термін; Повідомлення про порушення до установи автора.

  1. Захист прав сторін

6.1. Усі сторони конфлікту мають право: Отримувати повну інформацію про процес розгляду; Представляти свої пояснення та докази; Оскаржити рішення комісії.

6.2. Конфіденційність процесу гарантується всім учасникам.

  1. Оскарження рішень

7.1. Рішення комісії може бути оскаржене протягом 14 днів головному редактору.

7.2. Головний редактор розглядає апеляцію протягом 10 робочих днів.

7.3. Рішення головного редактора є остаточним.

 

Головний редактор мають дотримуватися рекомендацій Комітету з публікаційної етики COPEЄвропейської асоціації наукових редакторів EASE та принципів публікаційної етики наукового журналу.

 

Заява про конфіденційність

Імена та електронні адреси, які вказуються користувачами сайту цього журналу, будуть використовуватись виключно для виконання внутрішніх технічних завдань цього журналу; вони не будуть поширюватись та передаватись стороннім особам.

Політика відкритого доступу

Цей журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.

Історія журналу

Збірник наукових праць «Геополітика України: історія і сучасність»  засновано у 2009 році як періодичне видання Закарпатського державного університету. У зв’язку з тим, що ЗакДУ відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 155 від 14.02.2013 р. реорганізовано шляхом приєднання до Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет», видання перереєстровано 15 січня 2014 року (Свідоцтво про державну реєстрацію  друкованого засобу масової інформації:  серія КВ № 20545-10345ПР; Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції серія 3т № 32 від 31 травня 2006 р.). 

У збірнику публікуються статті з актуальних проблем геополітики, важливих аспектів зовнішньої політики України. За роки існування збірник став надійним «майданчиком» для апробації результатів науково-теоретичних і практичних пошуків викладачів-науковців, студентів-магістрів та аспірантів університету у сфері розроблення та впровадження дієвих механізмів європейської та євроатлантичної інтеграції України. Аналізується й узагальнюється досвід колег з сусідніх країн-членів ЄС, у першу чергу держав Вишеградської четвірки.

Бази даних та індекси: