Про журнал

Галузь та проблематика

У збірнику наукових праць "Геополітика України: історія та сучасність" здійснюється дослідження проблем і наукове забезпечення євроінтеграційного курсу України, аналіз і узагальнення результатів науково-теоретичних і практичних пошуків у сфері розроблення та впровадження ефективних механізмів інтеграційних процесів.

Проблематика збірника: 

  • геополітика України в контексті процесів глобалізації;
  • актуальні проблеми інтеграційних процесів в Україні;
  • євроінтеграційні аспекти геополітики України;
  • євроінтеграція  України та економічна безпека держави;
  • інтеграція України в європейський освітній простір;
  • проблеми українсько-євросоюзівського кордону;
  • політико-правове забезпечення євроінтеграційних процесів в Україні;
  • транскордонне співробітництво як євроінтеграційний аспект геополітики України.
Видання здійснює публікації за спеціальностями:
291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії;
292 Міжнародні економічні відносини.


Процес рецензування

Процедуру рецензування проходять всі статті, які надійшли до редакційної колегії. Завданням рецензування є сприяння суворому відбору авторських рукописів для видання та надання конкретних рекомендацій щодо їх поліпшення. Процедура рецензування орієнтована на максимально об’єктивну оцінку змісту наукової статті, визначення її відповідності вимогам наукового видання "Геополітика України: історія та сучаність"  та передбачає всебічний аналіз переваг і недоліків змісту статті.

До друку приймаються лише ті статті, що являють цінність з наукового погляду.

Етичні зобов’язання рецензентів

  • Рецензування рукописів є важливим етапом у процесі публікації. Кожен науковець зобов’язаний виконувати певну роботу процесу рецензування.
  • Всі статті, що подаються до друку мають бути прорецензовані науковим керівником Автора (-ів), науковою установою, де була виконана робота та членами редколегії журналу.
  • Редколегія залишає за собою право додатково призначити незалежного рецензента.
  • Рецензент повинен надати об’єктивну оцінку якості рукопису її виклад, а також визначити чи відповідає рукопис високим науковим і літературним стандартам. Рецензент повинен шанувати інтелектуальну незалежність авторів.
  • Рукопис, присланий на рецензію, є конфіденційним документом.
  • Рецензент повинен обґрунтувати свої висновки достатньо переконливо.
  • Рецензент повинен своєчасно надати відгук на рукопис.
  • Рецензент не повинен використовувати або розкривати неопубліковану інформацію, що міститься в наданому рукопису, якщо на це немає згоди автора чи авторів.
  • Рецензент не знає про автора, автор – про особу рецензента.

 

Процедура рецензування рукописів

збірника наукових праць «Геополітика України: історія і сучасність»

Редакцією визначено наступний порядок рецензування рукописів:

1. Автор подає до редакційної колегії статтю, яка відповідає вимогам політики збірника «Геополітика України: історія і сучасність» і правилам підготовки статей. Рукописи, які не відповідають вимогам, не реєструються й не допускаються до подальшого розгляду, про що редакційна колегія сповіщає авторів.

2. Кожна стаття, подана до редакційної колегії, проходить два рівні рецензування (наукової експертизи) за профілем дослідження: відкрите – внутрішнє і зовнішнє («сліпе»).

3. Проводить рецензування й призначає рецензентів головний редактор збірника «Геополітика України: історія і сучасність». За рішенням головного редактора призначення рецензентів може бути доручено члену редакційної колегії. За рішенням головного редактора окремі статті відомих учених, а також авторів, спеціально запрошених редакцією для написання статті, можуть звільнятись від стандартної процедури рецензування.

4. Рецензентами рукописів можуть бути як члени редакційної колегії наукового збірника, так і сторонні висококваліфіковані спеціалісти, які володіють глибокими професійними знаннями та досвідом роботи в конкретних професійних напрямах (як правило, доктори наук, професори).

5. Внутрішнє рецензування проводиться впродовж семи днів після реєстрації рукопису в редакції. У разі отримання позитивного відгуку внутрішнього рецензента, копія рукопису скеровується за профілем наукового дослідження на «сліпе» рецензування провідним фахівцям у сфері проблематики статті. Після отримання згоди вченого, який здійснює «сліпе» рецензування, на можливість рецензування матеріалів (виходячи з відповідності власної кваліфікації напряму дослідження автора та відсутності будь-якого конфлікту інтересів), проведення ним наукової експертизи статті відбувається, як правило, протягом 14 днів.

6. Взаємодія між автором і рецензентами відбувається шляхом листування електронною   поштою   з   головним   редактором журналу «Геополітика України: історія і сучасність». На прохання рецензента та за згодою з робочою групою редакційної колегії взаємодія автора й рецензента може відбуватись у режимі безпосереднього особистісного контакту (таке рішення приймається лише в тому випадку, якщо відкритість взаємодії дозволить  покращити стиль і логіку викладу матеріалу дослідження).

7. Якщо рецензент указує на необхідність внесення в статтю певних коректив – стаття відправляється автору з пропозицією врахувати зауваження при підготовці оновленого варіанта статті або аргументовано їх спростувати. До переробленої статті автор додає повідомлення, яке містить відповіді на всі зауваження і пояснює всі зміни, зроблені в статті.

8. Автор рукопису у випадку незгоди з думкою рецензента має право надати аргументовану відповідь редакції журналу. За таких обставин стаття розглядається на засіданні редакційної колегії. Редакційна колегія може направити статтю на додаткове або нове рецензування іншому спеціалістові. Редакційна колегія залишає за собою право відхилення статті у разі неспроможності або небажання автора врахувати рекомендації й зауваження рецензентів.

9. Після отримання позитивних рецензій рукопис відправляється на літературне й технічне редагування. Взаємодія автора та літературного (технічного) редактора може відбуватись у будь-якій формі  – особисто, е-поштою,  телефоном. Незначні виправлення стилістичного або формального характеру, що не впливають на зміст статті, вносяться літературним (технічним) редактором без узгодження з автором.

10. Кінцеве рішення щодо можливості й доцільності публікації приймається головним редактором. Після прийняття рішення про допуск статті до публікації відповідальний секретар журналу повідомляє про це автора.

11. Рекомендація щодо публікації чергового випуску журналу (із вказівкою контенту) здійснюється Вченою радою ДВНЗ «УжНУ» та фіксується у відповідному протоколі.


Періодичність публікації

Матеріали публікуватимуться по мірі їх редакційного опрацювання

Політика відкритого доступу

Цей журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.

Історія журналу

Збірник наукових праць «Геополітика України: історія і сучасність»  засновано у 2009 році як періодичне видання Закарпатського державного університету. У зв’язку з тим, що ЗакДУ відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 155 від 14.02.2013 р. реорганізовано шляхом приєднання до Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет», видання перереєстровано 15 січня 2014 року (Свідоцтво про державну реєстрацію  друкованого засобу масової інформації:  серія КВ № 20545-10345ПР; Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції серія 3т № 32 від 31 травня 2006 р.). 

У збірнику публікуються статті з актуальних проблем геополітики, важливих аспектів зовнішньої політики України. За роки існування збірник став надійним «майданчиком» для апробації результатів науково-теоретичних і практичних пошуків викладачів-науковців, студентів-магістрів та аспірантів університету у сфері розроблення та впровадження дієвих механізмів європейської та євроатлантичної інтеграції України. Аналізується й узагальнюється досвід колег з сусідніх країн-членів ЄС, у першу чергу держав Вишеградської четвірки.