Потенціал територіальних громад Закарпаття: емпіричний аналіз ефективності використання
DOI:
https://doi.org/10.24144/2078-1431.2024.2(33).225-234Анотація
Здійснено оцінку потенціалу територіальних громад Закарпаття на основі аналізу результатів, проведених у рамках дослідження соціологічних інтерв’ю та анкетування з головами територіальних громад, за результатами якої до найпріоритетніших видів потенціалу громад віднесено природний, інвестиційний, підприємницький, інфраструктурний. Науково-інтелектуальний та інноваційний (залежать від наявності та розвитку інновацій, науки, тобто економіки знань), а також природний потенціал ТГ використовуються громадами найменш ефективно. Встановлено, що найважливішими в плані розвитку потенціалу громад є фінансовий, виробничий та інфраструктурний чинники.
Посилання
Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни: Закон України від 3.03.2022 №2115-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2115-20
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
