Геополітика України: історія і сучасність

Ялтинська конференція 1945 р. і формування образу повоєнної системи міжнародних відносин

2025-06-20T11:45:04+03:00

Ялтинська конференція (4-11 лютого 1945 р.) стала черговим етапом історії «Великої трійки». Незважаючи на очевидні відмінності геополітичних інтересів та ідеологічну протилежність, протягом війни три великі країни – США, Великобританія і СРСР залишалися досить лояльними союзниками. Альянс трьох країн був вимушеним військовим союзом, націленим на розгром спільного ворога – нацистської Німеччини. Співпраця країн антигітлерівської коаліції під час війни була результатом об’єктивних обставин, а спільна перемога усунула загальну загрозу, але одночасно загострила протиріччя між союзниками. Сама конференція союзних держав заклала основи світового порядку, інституційна структура якого продовжує зберігатися. У центрі уваги статті – аналіз зіткнення інтересів США, СРСР та Великобританії у процесі вироблення фундаментальних принципів повоєнного світового устрою. У статті досліджено основні вузли протиріч у рамках протистояння універсалізму та політики сфер впливу, головні причини досягнення компромісу. Рішення конференції започаткували етап нової геополітичної епохи. Особливу увагу приділено оцінці історичної спадщини конференції.

Перші 100 днів другої каденції Трампа: зовнішня політика США та динаміка російсько-української війни

2025-06-22T16:57:05+03:00

Статтю присвячено аналізу перших ста днів другого президентського терміну Дональда Трампа в контексті змін зовнішньої політики США щодо російсько-української війни та глобальної безпекової архітектури. Автори досліджують трансформацію стратегічних підходів адміністрації Трампа, зокрема відхід від ціннісного підходу до прагматизму, переорієнтацію з багатосторонніх на двосторонні формати співпраці, зниження обсягів військової допомоги Україні та переоцінку санкційної політики щодо Росії. Окрема увага приділяється реакції ключових міжнародних акторів, включаючи Європейський Союз, НАТО, Китай, Росію та Велику Британію. У статті розглянуто наслідки нової американської політики для трансатлантичної єдності, стабільності в Європі та ролі США як глобального лідера. Автори підкреслюють, що дії адміністрації Трампа призвели до зниження довіри до США серед партнерів, зростання автономних ініціатив у ЄС та посилення ризиків для глобальної та регіональної безпеки. У роботі обґрунтовується, що нова стратегія США стимулює перехід до багатополюсної безпекової моделі, в якій роль Вашингтона вже не є домінантною.

Міжнародні санкції, запроваджені через анексію Криму як інструмент впливу на Росію

2025-06-22T17:32:55+03:00

Статтю присвячено аналізу міжнародних санкцій, запроваджених проти Російської Федерації у зв’язку з анексією Криму в 2014 році. Детально розглянуто передумови та наслідки анексії, а також роль Криму в українсько-російських відносинах. У роботі висвітлено ефективність санкцій як механізму міжнародного впливу, їх економічні та політичні наслідки для Росії, України та світової спільноти. Виділено види санкцій – економічні, політичні та персональні, їхній вплив на міжнародний порядок і геополітичну ситуацію. Висвітлено наслідки санкцій, зокрема зниження економічної активності в Росії, зміцнення авторитарного режиму та зміни в геополітичному балансі сил, включаючи посилення ролі Китаю. Автор наголошує на необхідності глобальної координації санкційної політики для забезпечення їхньої ефективності та попередження майбутніх агресій, розглядає вплив анексії на міжнародні інституції. Акцентовано увагу на важливості санкцій як інструменту підтримки України та захисту міжнародного права, демонструючи їх потенціал як механізму стримування для порушників світового порядку.

Причини поширення етнополітичних конфліктів у мирному врегулюванні Першої світової війни: на прикладі Болгарії

2025-06-22T18:07:34+03:00

Статтю присвячено розгляду проблематики етнополітичних конфліктів, які посилились під час мирного врегулювання Першої світової війни. У статті наголошено, що кожна криза та проблема мають початок, розвиток та кінець. Те, що відбулося після Першої світової війни, у міжвоєнний період та під час Другої світової війни - це не просто низка подій, які сталися в один час в локаціях, які знаходились недалеко одна від другої. Це система, що зазнала колапсу. У статті доводиться, що всі конфлікти, які відбулись у той період часу, розвивалися за одним і тим самим сценарієм; їх початок, розвиток та навіть їх вплив на сьогодення тісно пов’язані.

На прикладі Болгарії аналізується, як запустився ланцюжок подій, що призвело до численних конфліктів та зіткнень у цій країні. Проаналізовано процеси які відбувалися під час Першої, а потім і Другої балканської війни. Висвітлено їхній вплив на міждержавні відносини в регіоні. Звертається увага на зв'язок між балканськими війнами та Першою світовою війною, а між урегулюванням Першої світової, міжвоєнним періодом та Другої світової. Детально розглядається вплив передачі території на подальші конфлікти, а також зіткнення, пов’язані з демографічним становищем.

Міжнародний фонд «Відродження» як складова світової мережі Фундацій відкритого суспільства: напрями, особливості та результати діяльності (1990–2024)

2025-06-22T18:22:23+03:00

У статті проаналізовано діяльність Міжнародного фонду «Відродження» (МФВ), зокрема напрями, особливості та результати його активності в Україні протягом 1990–2024 рр. Вплив МФВ як складової Фундацій відкритого суспільства характеризується крізь призму американської «м’якої сили», що сприяє процесам становлення демократичних інститутів та громадянського суспільства в країні. Особливу увагу приділено ключовим в історії незалежної України подіям 2004, 2014 та 2022 рр., що мали суттєвий вплив як на розвиток країни, так і на діяльність МФВ. Так, Помаранчева революція та Революція Гідності дали поштовх для впровадження важливих демократичних перетворень, здійсненню яких активно сприяв Фонд. Крім того, події 2014 р. (анексія Криму та воєнні дії на Донбасі), а особливо 2022 р. (повномасштабне вторгнення РФ), вплинули на часткову зміну пріоритетів діяльності МФВ та впровадження ним нових напрямів, пов’язаних, зокрема, із гуманітарною, правовою та психологічною підтримкою постраждалих від війни.

Співробітництво між Україною та НАТО у сфері інформаційної безпеки

2025-06-22T18:32:27+03:00

Співробітництво України та НАТО у сфері інформаційної безпеки є важливим елементом зміцнення стійкості держави до гібридних загроз. У статті аналізуються основні напрями взаємодії, зокрема Комплексний пакет допомоги (CAP), співпраця з CCDCOE, створення JATEC, а також заходи з протидії дезінформації та кіберзагрозам. Досліджено механізми інтеграції України в євроатлантичний кіберпростір, розглянуто основні виклики та перспективи подальшого розвитку стратегічної співпраці у сфері кібербезпеки та інформаційної протидії.

Модель спільної зовнішньої політики ЄС: виклики в умовах глобальних криз

2025-06-22T20:11:23+03:00

Статтю присвячено дослідженню моделі Спільної зовнішньої та безпекової політики Європейського Союзу (СЗБП) у контексті глобальних криз 2025 року. Аналізується еволюція СЗБП від Маастрихтського договору 1992 року до сучасних ініціатив, таких, як Глобальна стратегія ЄС 2016 року та Стратегічний компас 2022 року, спрямованих на зміцнення стратегічної автономії та безпекових спроможностей. Розглядається інституційна структура СЗБП, зокрема роль Високого представника ЄС із закордонних справ, Європейської служби зовнішніх дій (ЄСЗД) та механізмів прийняття рішень, що базуються на одностайності.

Ключові виклики для ЄС включають російську агресію проти України, яка спричинила єдність у запровадженні санкцій та наданні військової допомоги, але виявила обмеження через розбіжності національних інтересів. Повернення Дональда Трампа до влади у США посилило занепокоєння щодо трансатлантичних відносин, а нестабільність на Близькому Сході та кліматичні зміни створюють додаткові безпекові та міграційні проблеми. Кліматична дипломатія набуває значення як інструмент протидії загрозам, що посилюються зміною клімату.

Стаття оцінює ефективність реагування ЄС на кризи, такі, як пандемія COVID-19 та міграційна криза 2015 року, підкреслюючи прогрес у координації та фінансовій солідарності, а також слабкі сторони, пов’язані з повільним прийняттям рішень. Пропонуються шляхи вдосконалення СЗБП, зокрема розширення кваліфікованої більшості, поглиблення оборонної інтеграції через PESCO та створення міжвідомчих структур для кращої координації. Дослідження наголошує на важливості єдності, адаптивності та стратегічного бачення для посилення глобальної ролі ЄС.

Інтеграція внутрішньо переміщених осіб у міське середовище Ужгорода в умовах війни: виклики, досвід та перспективи

2025-06-22T22:52:40+03:00

У статті розглядається вплив повномасштабної війни Росії проти України на міграційні процеси в Закарпатській області, зокрема в місті Ужгород. Проаналізовано соціально-економічні зміни, викликані масовим переселенням внутрішньо переміщених осіб (ВПО), а також практики інклюзії, які реалізуються органами влади, волонтерськими організаціями та міжнародними донорами. Дослідження базується на результатах комплексного соціологічного опитування, фокус-груп та інтерв’ю в межах міжнародного проєкту, підтриманого Вишеградським фондом. Виокремлено основні проблеми та досягнення у сфері адаптації ВПО в Ужгороді, а також окреслено перспективи інтеграційної політики в регіоні.

Комплексна безпека в мультидоменному середовищі: питання формування міждисциплінарного підходу

2025-06-22T23:08:52+03:00

У статті розглянуто питання та напрями формування міждисциплінарного підходу до аналізу комплексної безпеки у мультидоменному середовищі, актуальні та потенційні загрози та небезпеки якого не можуть розглядатись окремо, оскільки умовні межі виникнення кожної з них у відокремленому середовищі завжди проявляються в якості конкретного ефекту в інших, характеризуючи кожну з таких загроз та небезпек з огляду комплексного впливу на всю систему безпеки. Актуалізуються проблеми розуміння складних безпекових процесів та явищ, процедур прийняття стратегічних політичних рішень на рівні національних держав та міжнародної спільноти у вирішенні проблем, пов’язаних з динамічним розвитком глобального безпекового середовища у сучасному світі, що потребує актуалізації міждисциплінарних теоретико-методологічних принципів та підходів науково-аналітичної їх рефлексії. Обґрунтовано, що формування та розвиток міждисциплінарного підходу до дослідження проблем комплексної безпеки у мультидоменному середовищі безпеки має враховувати істотні парадигмальні зсуви, які відбувались у сфері дослідження проблем формування та розвитку сучасного безпекового середовища, що з точки зору принципів забезпечення колективної безпеки потребує систематизації та теоретичного узагальнення як основи для формулювання політики безпеки держав та міжнародних організацій безпеки.

Питання юрисдикції в інтернеті у загальному праві та регламентах ЄС

2025-06-22T23:21:45+03:00

У мінливому середовищі інтернет-юрисдикції та регулювання онлайн-висловлювань суди як у США, так і в Європі розробили різні правові підходи. У США Перша поправка забезпечує майже абсолютний захист свободи слова, обмежуючи державне регулювання навіть у суперечливих ситуаціях. Навпаки, згідно зі статтею 10 Європейської конвенції з прав людини, свобода вираження поглядів може бути обмежена з метою захисту інших конституційних цінностей, таких як громадський порядок або репутація. У знаковій справі в галузі інтернет-права США, Zippo Manufacturing Co. проти Zippo Dot Com, Inc. (1997), було запроваджено тест «змінної шкали» для особистої юрисдикції на основі інтерактивності вебсайту, що вплинуло на прийняття моделей юрисдикції на основі таргетингу. В Європі рішення Європейського суду у справі eDate Advertising and Martinez (2011) уточнило, що позивачі, які заявляють про порушення особистих прав в Інтернеті, можуть подавати позови в країні відповідача, за місцем заподіяння шкоди або за місцем розташування їхнього «центру інтересів». Тим часом у Канаді Верховний суд у справі Google Inc. проти Equustek Solutions Inc. (2017) підтримав глобальний наказ про деіндексацію проти Google, незважаючи на те, що компанія не була безпосередньо причетна до порушення, що ілюструє зростаючий тиск на посередників з метою сприяння виконанню судових рішень. Ці рішення відображають більш широку юридичну боротьбу: узгодження державного суверенітету та правового плюралізму з безмежним характером Інтернету.

Концептуалізація публічного управління національною безпекою: від менеджеризму до оборонного менеджменту

2025-06-22T23:38:12+03:00

У статті розглянуто питання формування та розвитку концепцій менеджеризму у публічному управління національною безпекою. Увагу приділено питанням розвитку концептуальних поглядів представників менеджеризму у публічному управлінні у контексті відходу від традиційної парадигми публічного управління до забезпечення єдності політики та управління. Обґрунтовано ефективність та результати публічно-управлінської діяльності безпосередньо пов’язуються з політичною сферою, в якій вони, власне, отримують своє основне значення. Акцентовано увагу на тому, що менеджеріальські концепції не позбавлені недоліків, які окреслюються загальною орієнтацією на відхід від адміністративних принципів побудови системи публічного управління та перехід до економічних, власне, ринкових принципів. Показано, що менеджеризм, як концептуальний підхід, залишається, з огляду на проблематику національної безпеки, малорозвиненим, потребуючи, не зважаючи на активізацію спроб адаптації сучасних підходів та принципів управління до потреб публічного управління національною безпекою, визначення фундаментальних засад нової філософії у сфері, перш за все, оборонного менеджменту. В останньому випадку концептуалізація менеджеризму у публічному управлінні національною безпекою набуває нового змісту.

ORBIS як сучасний інструмент забезпечення економічної безпеки суб’єктів господарювання

2025-06-22T23:52:08+03:00

У статті досліджено актуальність застосування бази даних ORBIS як ефективного інструменту забезпечення економічної безпеки суб’єктів господарювання в умовах глобалізації, цифровізації та посилення ризиків. Розкрито сутність економічної безпеки підприємств як складової національної безпеки, визначено основні сучасні загрози, зокрема політичну нестабільність, кіберзагрози, недоброчесну поведінку контрагентів, які суттєво впливають на стабільність бізнесу. Визначено, що для протидії цим викликам необхідний системний підхід з використанням інформаційно-аналітичних ресурсів.

У статті проаналізовано функціональні можливості платформи ORBIS, що містить структуровані дані про мільйони компаній у понад 200 країнах, включно з інформацією про фінансовий стан, структуру власності, кредитоспроможність та судову історію. Визначено, що ORBIS є потужним інструментом для ідентифікації фінансових і репутаційних ризиків, виявлення афілійованих зв’язків і підтримки антикорупційних ініціатив. Досліджено приклади використання платформи у діяльності державних органів України (БЕБ, АРМА, ДПС), що підтверджує її ефективність для моніторингу контрагентів, пошуку активів, запобігання економічним злочинам і забезпечення прозорості бізнес-середовища.

Розкрито перспективні напрями інтеграції ORBIS у систему корпоративного управління і державного контролю, зокрема для перевірки фінансового стану партнерів, аналізу складних корпоративних структур, оцінки інвестиційних ризиків та формування превентивних заходів. Визначено, що впровадження платформи сприятиме підвищенню рівня економічної безпеки, зміцненню фінансової дисципліни та підвищенню довіри на ринку. Авторкою у обґрунтовано важливість використання ORBIS як стратегічного ресурсу для забезпечення економічної безпеки суб’єктів господарювання в сучасних умовах, що відзначаються підвищеними викликами і необхідністю інноваційних рішень.

Українці Закарпаття у боях з нацистами у Другій світовій та з рашистами у нинішній Визвольній війні України

2025-06-23T00:12:53+03:00

Криза солідарної демократії ЄС в умовах геополітичних загроз

2025-06-26T15:32:47+03:00

Сучасні європейські держави у своєму розвитку проходили тривалі та буремні епохи і для кожного етапу в розвитку суспільно-політичного устрою була притаманна своя ідеологія – система цінностей, які розвинулися у контексті поширення політично-ідеологічних доктрин. У сучасній європейській системі найбільш поширеними є ідеології, такі як сучасний лібералізм, соціал-демократизм, неоконсерватизм, релігійні доктрини (християнський демократизм) та навіть радикальні доктрини (так званих, «нових лівих»). Найбільш ефективною і прогресивною виявилася ідеологія соціал-демократії, яка домінує у розвинених європейських державах (Швеції, Німеччини, Австрії, Італії, Великобританії), як найбільш урівноважена доктрина, в основі якої підтримується баланс між демократичним розвитком та соціальним захистом і гарантіями, а цінність солідаризму є об’єднуючим фактором для інтегрованого ЄС.