Геополітика України: історія і сучасність

Ключові характеристики оптимальної моделі національної економіки (в контексті суспільних трансформацій)

2025-12-10T18:54:31+02:00

Тривалий депресивний стан української економіки гостро поставив питання щодо заміни моделі перехідної економіки на оптимальну модель національної економіки. Визначення характерних рис цієї моделі й стало головною метою написання статті. У ній ми пропонуємо авторський варіант відповіді на питання, яке у 1992 році поставив тодішній прем'єр-міністр України Л. Кучма. І стосувалося воно того, до якої моделі суспільства й економки має рухатися Україна. У перші роки ринкових перетворень, за основу, згідно Вашингтонського консенсусу, було взято ліберальну модель економіки. В результаті країна скотилася на «дно». Щоб витягнути її звідти, необхідно було перейти на іншу модель. Тому на початку 2000-х років почався «дрейф» в напрямку моделі корпоративного капіталізму, правда не японського, а сімейно-кланового. Протягом деякого часу ця модель давала позитивні результати, але після кризи 2008-2009 рр., пандемії Covid-19 й збройного нападу Росії вона вичерпала свій потенціал. Тому у статті запропоновано рухатися в напрямку до оптимальної моделі національної економіки. Автором виокремлено три ключові характеристики цієї моделі. По-перше, це має бути модель змішаної економіки на основі ринкової. В різні часи пропонувалися різні варіанти такої моделі. Їх аналіз, а також окремі практики показали, що у змішаній економіці ринок має відігравати провідну роль, а держава тільки створювати інституційне підґрунтя для його ефективного функціонування. По-друге, модель повинна мати соціальну орієнтацію. В даний час критерію соціалізації щонайбільше відповідає модель соціально-ринкової економіки, але й вона має бути належним чином удосконалена. По-третє, модель має відповідати епосі постіндустріалізму. Відмічено, що цю епоху характеризують глибокі зміни в характері ринкових відносин, свідченням цього є те, що ринок стає когерентним. Отже, Україна має рухатися в напрямку до оптимальної моделі національної економіки, але з урахуванням конкретно-історичних та національних особливостей.

Вишеградський гамбіт та роль країн В-4 у підтримці України

2025-12-10T20:10:39+02:00

Огляд про взаємини між Україною та об’єднанням східноєвропейських країн: Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Чехією, які вже 35-й рік діють в рамках Вишеградської групи та про динаміку відносин, за період з лютого 2022 року до осені 2025 року, включаючи допомогу та сприяння першій та про труднощі та їх причини у співпраці, а також – про членство України в Європейському Союзі та НАТО.

Домінанти міждержавного українсько-словацького етнополітичного співробітництва першої половини 1990-х рр. (публікується англійською мовою)

2025-12-10T20:25:41+02:00

Вказана стаття присв’ячена комплексному дослідженню започаткування двостороннього українсько-словацького етнополітичного співробітництва першої половини 1990-х рр. Відзначається, що демонтаж комуністичного режиму та багаторівнева демократизація на початку 90-х рр. ХХ-го ст. свідчили про реалізацію Словаччиною моделі «навздогінної модернізації», яка супроводжувалася національно-політичною трансформацією.

З’ясовується, що суперечливий і конфліктний зміст суспільно-політичної моделі Словаччини за гібридного політичного режиму прем’єрства В. Мечіара був обумовлений декларативним пошуком країною власного національного шляху між демократією та авторитаризмом, між консолідацією словацької нації та нагнітанням міжетнічної напруги, між реалізацією прозахідного курсу й активізацією співпраці з Росією, між розбудовою ринкової економіки та посиленням державного регулювання.

Згадується, що цьому передували трансформаційні процеси кінця 1989 – початку 1990-х рр. у Закарпатській області України, де спостерігалося протистояння української національно-демократичної та комуністичної партноменклатурної еліт. Етнополітичний розвиток Закарпаття (особливо першої половини 1990-х рр.) був відзначений проблемою політичного русинства, яке в умовах незалежної української держави зазнало значної трансформації та було дискредитоване.

Разом з тим, констатується, що з метою толерантного, виваженого, дипломатичного вирішення питань, пов’язаних з безпековою ситуацією в середині української держави і довкола неї, була покликана вирішувати Міждержавна українсько-словацька комісія з питань забезпечення прав національних меншин, освіти та культури, основним завданням якої було сприяти створенню необхідних соціально-економічних та інших умов для збереження й розвитку етнічної, культурної, мовної і релігійної самобутності словацької національної меншин в Україні та української національної меншини у Словацькій Республіці.

Встановлюється, що Україна та Словаччина, друга після Угорщини з-поміж Східноєвропейських посткомуністичних країн започаткували і продовжили міждержавну співпрацю щодо взаємного захисту прав національних меншин, яка була прикладом ефективного спільного вирішення складних етнополітичних взаємин, спрямовану на ліквідацію міжетнічних суперечок, реалізацію прав національних меншин, розвиток добросусідських відносин з усіма межуючими державами та недопущення загрози виникнення етнічних конфліктів, що було однією з головних передумов вступу Центрально-Східноєвропейських держав до Європейського союзу і НАТО.

Геополітика та геостратегія сучасного світу крізь призму російсько-української війни

2025-12-10T20:38:12+02:00

Стаття присвячується аналізу геополітики та геостратегії сучасного світу крізь призму російсько-української війни, дослідженню її впливу на трансформацію міжнародних відносин, безпекових стратегій держав та глобальної системи стабілізації. Актуальність теми зумовлена безпрецедентними викликами, спричиненими повномасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну, що проявляються у перегрупуванні міжнародних союзів, змінах у глобальних енергетичних та економічних потоках, посиленні військово-стратегічної конкуренції та трансформації систем безпеки в Європі. В умовах високої невизначеності держави та міжнародні організації змушені адаптувати свої стратегії, поєднуючи антикризові заходи з довгостроковим плануванням стабілізації та розвитку регіональної безпеки.

Метою дослідження є аналіз сучасних геополітичних та геостратегічних процесів, викликаних російсько-українською війною, оцінка їх впливу на міжнародні відносини та безпекові стратегії, а також визначення тенденцій трансформації глобальної системи безпеки. Для досягнення поставленої мети використано комплекс методів: аналіз наукових публікацій — для визначення ключових геополітичних тенденцій; системний підхід — для виявлення взаємозв’язку між військовими, політичними та економічними чинниками; методи порівняльного аналізу — для оцінки стратегій держав та міжнародних інституцій у кризових умовах.

У результаті дослідження встановлено, що сучасна геополітика базується на здатності держав швидко адаптувати свої стратегії до змін у глобальному балансі сил, на ефективній координації міжнародних партнерів та на інтеграції економічних, військових та дипломатичних інструментів впливу.

Ефект страуса та «стратегічна» деформація політичного ландшафту демократій Європи (публікується англійською мовою)

2025-12-10T20:50:28+02:00

У статті досліджено феномен когнітивного уникання небезпеки в політичному світогляді європейських демократій у контексті російсько-української війни, визначений як «ефект страуса». На основі Моделі ієрархічної складності М.Л. Коммонса (Model of Hierarchical Complexity, MHC) інтерпретовано цей ефект як прояв функціонування політичних систем на нижчих рівнях когнітивної інтеграції, де реактивна поведінка переважає над стратегічним мисленням. Здійснено порівняльний аналіз окремих держав Європейського Союзу за критерієм когнітивної складності політичних рішень: виокремлено держави високої інтеграції (Балтійські країни, Польща, Чехія), низької інтеграції (Німеччина, Франція, Італія) та негативної адаптації (Угорщина, Словаччина). Проведено історичні паралелі з політикою умиротворення міжвоєнної доби показують повторюваність механізмів заперечення загроз у демократичних системах. Визначено, що подолання когнітивної інерції можливе лише через підвищення пізнавальної складності політичного мислення – розвиток стратегічної комунікації, освіти, медіаграмотності та лідерства, здатного вести суспільство до усвідомленого сприйняття ризиків. Наукова новизна полягає у поєднанні когнітивно-психологічного підходу на основі теорії Моделі ієрархічної складності М. Л. Коммонса з політичним аналізом європейської безпеки та адаптації цієї Моделі до дослідження колективної поведінки демократичних систем.

Криза ефективності Ради Безпеки ООН в умовах російсько-української війни

2025-12-13T23:06:15+02:00

У статті аналізується криза ефективності Ради Безпеки ООН, спричинена агресією РФ проти України та її зловживанням правом вето. Відсутність адекватної реакції ООН на дії Росії з 2014 р. стала передумовою повномасштабного вторгнення у 2022 р. Окреслюються наслідки кризи та деякі кроки для зміцнення механізмів колективної безпеки і забезпечення відповідальності (зокрема, через Генеральну Асамблею ООН) та реформування діяльності Ради Безпеки ООН для відновлення її дієздатності у протидії порушенням міжнародного миру та безпеки.

Трансформація дипломатії України в умовах широкомасштабної російської агресії

2025-12-13T23:40:27+02:00

У статті досліджено трансформацію зовнішньополітичної стратегії України в умовах широкомасштабної російської агресії, розпочатої 24 лютого 2022 року. Проаналізовано ключові напрями дипломатичної діяльності України, зокрема: мобілізацію міжнародної підтримки, отримання військово-технічної допомоги, реалізацію санкційної політики, європейську та євроатлантичну інтеграцію, а також міжнародно-правові та гуманітарні ініціативи. Значну увагу приділено публічній дипломатії та інформаційним стратегіям, які стали дієвим інструментом протидії російській пропаганді та формування глобальної коаліції на підтримку України. Оцінено досягнення та обмеження дипломатичних зусиль, окреслено виклики безпекового, гуманітарного та економічного характеру, що постали перед Україною. Визначено уроки з попередніх прорахунків дипломатії та сформульовано прогноз її майбутнього розвитку в контексті формування нової архітектури європейської та міжнародної безпеки.

Тегеранська конференція: діалог про майбутнє світової політики

2025-12-13T23:50:01+02:00

Дослідження ґрунтується на застосуванні методів історичного аналізу та синтезу для вивчення Тегеранської конференції 1943 року як ключової події Другої світової війни та етапу формування повоєнного світового порядку. Використано проблемно-хронологічний підхід, що дозволяє розглянути не лише сам перебіг конференції, але й її безпосередні передумови, зокрема стратегічну ситуацію на фронтах та результати попередніх узгоджень, таких як Каїрська конференція. Аналіз спирається на інтерпретацію фактів та подій, викладених у наданому текстовому матеріалі, який базується на вторинних історичних джерелах. Особлива увага приділяється аналізу дипломатичних переговорів та процесів ухвалення рішень лідерами "Великої трійки". Ключовим методом є компаративний аналіз позицій Й. Сталіна, Ф. Д. Рузвельта та В. Черчилля з основних питань порядку денного (відкриття Другого фронту, польське питання, доля Німеччини, створення ООН та ін.), виявлення їхніх стратегічних цілей, точок перетину інтересів та характеру досягнутих компромісів через аналіз їхньої взаємодії, зафіксованої в джерелах.

Перша зустріч лідерів СРСР, США та Великої Британії на Тегеранській конференції у листопаді-грудні 1943 року призвела до ухвалення ключових військово-стратегічних та політичних рішень. Було остаточно узгоджено відкриття Другого фронту через операцію "Оверлорд" у Північній Франції в травні 1944 року, незважаючи на альтернативні пропозиції Черчилля щодо Балкан. Досягнуто принципової домовленості щодо майбутніх кордонів Польщі зі зміщенням на захід за рахунок німецьких територій (до Одера) як компенсації за території на сході, що мали відійти СРСР по "лінії Керзона". Питання повоєнного устрою Німеччини було передано до спеціальної комісії, проте союзники погодили основні принципи політики "чотирьох Д". Також відбулося фактичне погодження США та Великою Британією на радянський контроль над балтійськими країнами та була досягнута згода щодо створення єдиної світової організації безпеки (майбутньої ООН) за моделлю, запропонованою Рузвельтом. Ухвалені рішення та компроміси значною мірою визначили подальший хід війни та заклали основи повоєнного світового порядку.

«М’який» та «гострий» вплив Угорщини на Україну: масштаби, напрями та особливості

2025-12-14T00:00:33+02:00

У статті проаналізовано комплексний гібридний вплив Угорщини на Україну, що спирається на засоби як «м’якої», так і «гострої сили». Досліджуються масштаби, напрями та особливості цього впливу на регіональному (Закарпаття), національному та міжнародному рівнях. З’ясовано, що «м’яка сила» Угорщини реалізується через освітні, культурні та економічні програми, спрямовані головним чином на підтримку угорської меншини в Україні. Водночас «гострий» вплив проявляється у формі політичного тиску, критики української державної політики та антиукраїнської пропаганди. Суттєвим чинником є паспортизація населення Закарпаття, що створює потенційні ризики політичного характеру, включно з посиленням сепаратистських настроїв. Зроблено висновок, що реалізація стратегії Угорщини в Україні має двоякі наслідки: з одного боку, вона сприяє розвитку культурних і гуманітарних зв’язків, з іншого – створює істотні виклики для національної безпеки.

Роль української діаспори у розвитку культурної дипломатії в сучасних умовах

2025-12-14T00:09:59+02:00

У статті досліджується роль української діаспори як активного суб’єкта культурної дипломатії та її взаємодія з університетами, які об’єднують національну спільноту, діаспору і міжнародні академічні мережі. Окреслено основні виклики, спричинені війною, процесами глобалізації та цифрової трансформації, а також визначено роль університетів у розвитку мережевої моделі культурної дипломатії. Запропоновано можливі напрями поглиблення співпраці між діаспорою й академічним середовищем задля посилення міжнародного іміджу України, утвердження її культурної ідентичності та інтеграції у світовий простір.

«Холодна війна»: геополітична ретроспекція та сучасні виклики для міжнародної системи

2025-12-14T00:18:54+02:00

У статті аналізується система міжнародної безпеки, що склалася у XX столітті після завершення Другої світової війни. Автор розглядає ключові етапи Холодної війни між США та СРСР, її ідеологічні, військово-політичні й економічні аспекти, а також трансформацію світового порядку після розпаду біполярної системи. Особлива увага приділяється змісту сучасних міжнародних відносин після російської агресії проти України. Досліджується змістовна матриця «Холодної війни-2» між США та Китаєм та її вплив на формування нової міжнародної системи. На основі історико-політологічного аналізу зроблено висновок, що Холодна війна в класичному розумінні не завершилася, а поступово еволюціонувала з новими геополітичними акторами та правилами конкуренції сучасних наддержав - США та Китаю.

Історія становлення політичного лідерства Черчилля: інформаційно-аналітичний аналіз

2025-12-14T00:27:56+02:00

Дослідження ґрунтується на методах історичного та біографічного аналізу. Основним джерелом інформації слугував наданий текстовий матеріал, що містить фактологічні дані та інтерпретації подій з життя та кар'єри В. Черчилля, отримані з вторинних джерел (біографій, історичних досліджень, публікацій). Застосовано методи аналізу та синтезу для структурування інформації, виявлення ключових тенденцій та суперечностей у політичній діяльності Черчилля. Хронологічний підхід використано для відстеження еволюції його поглядів та дій на різних етапах кар'єри.

У дослідженні проаналізовано ключові етапи становлення Вінстона Черчилля як політичного лідера: від ранньої військової кар’єри та журналістики до періодів перебування на чолі уряду Великої Британії. Особлива увага приділена його колоніальній риториці, позиції щодо Індії, ставленню до СРСР, євгеніці, сіонізму та ролі в Другій світовій війні.

Детальніше розглядаються етапи розвитку його політичного мислення. Черчилль, відомий своєю підтримкою євгеніки, висловлював расистські погляди щодо колонізованих народів, зокрема індусів та африканців, що свідчить про його вікторіанську світоглядну обмеженість. Водночас, його риторика в період Другої світової війни, що ґрунтувалась на боротьбі з нацизмом і захисті західних демократій, створила його образ як символа протистояння тоталітарним режимам.

Євроінтеграційні аспекти сталого розвитку України в умовах війни

2025-12-14T00:42:22+02:00

У статті проведено комплексний аналіз основних напрямів європейської інтеграції України у військових умовах беручи до уваги цілі сталого розвитку. Розглянуто політичні, економічні, енергетичні, соціальні та безпекові аспекти державної співпраці з Європейським Союзом. Визначено, як участь України в європейських інституціях сприяє зміцненню політичної стабільності, розвитку демократії, утвердженню верховенства права, протидії корупції та підвищенню ефективності державного управління. Проаналізовано вплив інтеграційних процесів на економічне зростання, інвестиційну активність, модернізацію технологій і розширення зовнішньоекономічних зв’язків. Особливу увагу приділено питанням енергетичної безпеки, розвитку відновлюваних джерел енергії та інтеграції до європейських енергетичних систем. У соціальному вимірі розкрито гармонізацію соціальних стандартів, підтримку громадянського суспільства й захист прав людини. Окреслено наслідки війни для реалізації реформ і виконання положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також значення підтримки Євросоюзу через фінансові, гуманітарні та відбудовчі ініціативи, зокрема «RebuildUkraine» та «Платформу відбудови України». Зроблено висновок, що європейський інтеграційний курс залишається стратегічним орієнтиром сталого розвитку України, сприяючи політичній стійкості, економічному відновленню, соціальному поступу та зміцненню національної безпеки навіть у воєнних умовах.

Релокація українського бізнесу в Словаччину та його підтримка під час російської інвазії

2025-12-14T00:54:10+02:00

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року тисячі українських підприємців опинилися перед необхідністю повної або часткової релокації свого бізнесу в західні області держави або за кордон. Однією з країн, що прийняла найбільшу кількість українських підприємців, стала Словацька Республіка — близький сусід, член Європейського Союзу та НАТО, органи влади якого від самого початку війни продемонстрували політичну солідарність з Україною та надавали практичну допомогу. Словаччина надала українським підприємцям спрощені процедури реєстрації бізнесу, тимчасовий захист, доступ до ринку праці, податкових номерів (DIČ) та банківських послуг. Державна адміністрація, а також низка місцевих ініціатив сприяли включенню українських підприємців у бізнес-середовище країни, залученню до підприємництва українських біженців. Позитивну роль відіграла активна діяльність Словацько-Української торгово-промислової палати, а також партнерство з Європейським центром підприємництва та інновацій і низкою недержавних бізнес-інституцій, приватних підприємців, волонтерів.

Цифрова трансформація як інструмент підвищення стійкості бізнес-моделі підприємства до економічних ризиків

2025-12-14T10:47:09+02:00

У статті обґрунтовано необхідність впровадження цифрової трансформації як вагомого інструменту підвищення стійкості бізнес-моделі підприємства в умовах зростаючих економічних ризиків. Досліджено підходи до розуміння сутності цифрової трансформації та визначено її роль у мінімізації економічних загроз. Систематизовано типи економічних ризиків та механізми щодо їх зменшення через впровадження цифрових технологій. Запропоновано комплексну модель цифрової трансформації для забезпечення стійкості підприємств.

Методологія дослідження проблем організації, адаптації та розвитку систем бізнесу в умовах глобалізації та конфронтації політико-економічних блоків

2025-12-14T11:01:32+02:00

У статті досліджено методологічні засади аналізу, організації та розвитку бізнес-систем в умовах глобалізації та конфронтації політико-економічних блоків. Розкрито вплив гібридної та повномасштабної війни РФ проти України на трансформацію світового господарства. Показано роль країн БРІКС у формуванні неоднозначних економіко-політичних позицій щодо агресії. Визначено, що фрагментація світового ринку та конфронтація військово-промислових блоків змінюють параметри глобалізаційних процесів. Наголошено на зростанні невизначеності умов розвитку світового економічного простору. Проаналізовано реакцію провідних держав через зміну тарифних і монетарних політик. Виявлено ко-еволюційні та контр-паралельні тенденції: з одного боку — фрагментація, з іншого — прискорена інтеграція та цифровізація. Обґрунтовано, що ці процеси створюють як ризики, так і конкурентні можливості для українських підприємств. Підкреслено значущість практичного застосування методологічних розробок у сфері бізнес-аналізу та проектування бізнес-процесів. Зазначено потребу у формуванні нових методологічних концепцій продукування та розвитку бізнесу. Розкрито подвійний характер методології як результату осмислення практик і як інструменту їх узагальнення. Окреслено необхідність адаптації бізнес-систем до динамічних змін зовнішнього середовища.
Висвітлено тенденцію до зростання різноманіття інституціональних форматів підприємництва. Показано обмеженість традиційних моделей ведення бізнесу в умовах глобальної конкуренції. Розглянуто епістемологічний підхід як основу систематизації знань для розвитку бізнесу. Проаналізовано роль бенчмаркінгу як поширеного, але недостатнього інструменту вдосконалення. Доведено, що ефективність бенчмаркінгу залежить від методологічного супроводу та глибинного аналізу. Визначено когнітивну, стабілізуючу, прогностичну та девелоперську функції сучасної методології. Підкреслено значення інноваційних бізнес-рішень у модернізації бізнес-систем.
Зроблено висновок про необхідність оновлення методологічних рамок для забезпечення стійкого розвитку бізнесу України в умовах глобалізації та конфронтації.

Наукові підходи до формування антикризової економічної стратегії і забезпечення конкурентоспроможності розвитку підприємства

2025-12-14T11:12:17+02:00

У статті досліджується проблема формування ефективної антикризової економічної стратегії та підвищення конкурентоспроможності підприємств у сучасних умовах економічної нестабільності та високої турбулентності ринкового середовища. Розглянуто вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на функціонування підприємств, підкреслено важливість науково обґрунтованого підходу до виявлення, попередження та подолання кризових явищ. Проаналізовано різні підходи до антикризового управління, зокрема проактивну поведінку підприємства, розробку довгострокових стратегій з урахуванням ресурсних обмежень та інтересів учасників управління, а також визначення альтернативних управлінських рішень для подолання суперечностей кризового розвитку. Особлива увага приділена принципам планування конкурентоспроможності підприємства, серед яких цілеспрямованість, системність, наукова обґрунтованість, об’єктивність, оптимальність, дієвість та економічна ефективність. Розглянуто роль конкурентоспроможності як багатогранної категорії, що формується завдяки ефективному використанню виробничого, маркетингового, фінансового, науково-технічного, інноваційного та кадрового потенціалу, а також гнучкому пристосуванню до змін середовища та випередженню цих змін. Досліджено різні моделі стратегічного планування антикризового управління, включаючи базове стратегічне планування, планування сценаріїв, «органічне» планування та управління за результатами (MbR), а також американську і японську моделі реалізації антикризових стратегій. Проаналізовано їхні особливості, переваги та можливості застосування у вітчизняному бізнес-середовищі. Показано, що системне впровадження антикризових стратегій дозволяє мінімізувати негативні наслідки кризових явищ, підвищити конкурентоспроможність підприємств і використовувати кризові ситуації як стимул для стратегічного оновлення та довгострокового розвитку. Наголошено на тому, що формування ефективної антикризової економічної стратегії та підвищення конкурентоспроможності підприємства є ключовими чинниками його стабільного розвитку, економічної ефективності та зміцнення позицій на ринку в умовах нестабільності та глобальної турбулентності.