Геополітика України: історія і сучасність

Посилення геополітичної суб’єктності України та перспективи розпаду Росії в умовах сучасних глобальних викликів

Леонід Чупрій — 2024-11-05

У статті досліджуються особливості посилення геополітичної суб’єктності України в умовах повномасштабної агресії Росії. Підкреслюються, що рівень міжнародної підтримки України значно зріс, зокрема українську резолюцію з
засудженням агресії Росії на засіданні Генеральної Асамблеї ООН підтримала 141 країна. Посилення міжнародного авторитету України підтверджує також і підтримка країнами ЄС європейської інтеграції України. Так, на початку березня 2022 року Європейський парламент підтримав резолюцію, яка рекомендує інституціям Європейського Союзу якнайшвидше надати нашій країні статус країни-кандидата на вступ до ЄС. 23 червня 2022 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні кандидатства в члени ЄС. Зазначається, що ще одним із ключових сучасних трендів української зовнішньої політики є євроатлантичні прагнення України, зокрема на вільнюському саміті 2023 року
країни Альянсу пообіцяли прийняти Україну без ПДЧ. Підкреслюється, що в умовах, коли ЗСУ успішно звільняють тимчасово окуповані території, геополітична суб’єктність Росії зазнала значних втрат, оскільки більшість цивілізованих країн світу не хочуть підтримувати чи навіть мати будь-які довгострокові відносини з країною агресором, країною-терористом. Зазначається, що розпад Російської імперії – це лише питання часу, оскільки нинішня путінська Росія просякнута брехнею та корупцією на всіх рівнях, вона є інституційно і організаційно нежиттєздатною.
Ключові слова: російсько-українська війна, геополітична суб’єктність, НАТО, ЄС, розпад Росії.

Опірність України в контексті євроатлантичної інтеграції.

Ігор Тодоров — 2024-11-05

У статті висвітлено проблеми головного сучасного геополітичного виклику – російської агресії проти України. Розглянуто зміцнення української опірності в умовах російської інвазії. Досліджено злочинний характер рашизму як підґрунтя російського експансіонізму, і відповідно екзистенційної загрози Україні. Визначено ключову роль вступу України до НАТО не лише для кардинального посилення опірності України, а і для переможного завершення війни. Потенціал національної стійкості та національної безпеки значною мірою залежить від зовнішнього фактора та його врахування у відповідній державній стратегії. За нинішніх умов повномасштабної війни з Російською Федерацією врахування
зовнішніх факторів у контексті розробки стратегій національної стійкості та національної безпеки стає для України особливо значущим. Євроатлантична інтеграція може істотно зміцнити стійкість українців у протистоянні
загрозам національній безпеці. Україні важливо спрямувати зусилля на активізацію процесів євроатлантичної та європейської інтеграції. Участь в ініціативах, запропонованих зовнішніми партнерами України, сприятиме досягненню
ефективних результатів у підвищенні опірності та стійкості українського суспільства в майбутньому.
Україна має всі передумови для таких трансформацій, перш за все завдяки активному громадянському суспільству, яке виявило свою організованість. Проте суспільство має розширити свою активність на повсякденні аспекти життя, не обмежуючись лише кризовими ситуаціями. Необхідно послідовно змінювати свідомість українців, реалізуючи завдання трансформацій. Лише за допомогою внутрішніх трансформацій, зміни традиційних підходів та менталітету Україна може зайняти достойне місце серед цивілізованих націй світу, уособлюючи високі духовні цінності, такі, як свобода, незалежність, гідність і самоповага.
Ключові слова: опірність України, рашизм, НАТО, російська агресія, євроатлантична інтеграція України.

Політика уряду Канади щодо українських біженців

Петро Токар — 2024-11-05

Російсько-українська війна є однією з найтрагічніших реальностей ХХI століття, яка перетворила нормальний життєвий ритм планети на страхітливі масові явища ненависті і терору, змінила політичну карту світу, намагається запровадити новий, непередбачуваний порядок у міжнародних відносинах. Україна, відстоюючи незалежність у жорстокій війні на своїй території, зіткнулася з численними втратами та викликами. Одним з таких викликів і неймовірних втрат є масштабний потік вимушених мігрантів з України до інших країн. Життя біженців – це пошук нового життя, пристосування до якісно інших, як правило, важких умов на чужих землях.
У статті висвітлено наслідки головного сучасного геополітичного виклику – російської агресії проти України, яка спричинила глобальні проблеми міграції та біженців з України. Міграція українців до Канади, яка має глибокі історичні корені, розпочалася наприкінці XIX століття. Основний період масової української міграції припадає на початок XX століття, коли Канада стала одним із шести ключових привабливих центрів світової міграції, прийнявши велику кількість українців. Зараз роль цієї держави не змінилася, а навпаки – вочевидь зросла, особливо для
біженців з України.
У статті розглянуто історичний початок міграції українців до Канади, проаналізовано ставлення уряду Канади до українських біженців та їх сприйняття, обґрунтовано періодизацію міграційних хвиль, висвітлено заходи, які
Канада вживає для надання допомоги українським біженцям, що іммігрували у зв’язку з повномасштабним вторгненням РФ в Україну 24 лютого 2022 року.
Ключові слова: Україна, Канада, імміграція, біженці, програми допомоги, дослідження, адаптація, інтеграція.

Перспективні напрями співпраці України та країн Балтії

Михайло Шелемба — 2024-11-05

У статті досліджено ключові напрями співпраці між Україною та країнами Балтії, серед яких виокремлено: продовження забезпечення підтримки інтеграційного руху України до членства в НАТО та ЄС; партнерство у забезпеченні
логістичних шляхів транспортування українського продовольства; партнерство України та країн Балтії в процесі відновлення інфраструктури, рекультивації земель та розмінування українських територій; спільна участь у сталому
розвитку територій ЄС як перспективи для майбутніх поколінь; двостороннє співробітництво у сфері освіти, науки та технологій. Доведено, що партнерство України із країнами Балтії в короткостроковій та довгостроковій перспективах
залежить від встановлених програмних засад взаємодії та трансформацій, які можуть відбуватися на міжнародній арені, на регіональному рівні. Визначено, що посилення процесів реформування за основними сферами, які характерні для
останніх років державотворення в Україні, виступатиме чинником зближення та посилення присутності держави в Балтійському регіоні.
Ключові слова: партнерство, співпраця України та країн Балтії, міжнародна арена, логістичні шляхи, інтеграційний рух, двостороннє співробітництво, сталий розвиток, відновлення інфраструктури

Роль держави в геополітичному просторі

Алла Гірман — 2024-11-05

Найважливішим чинником розвитку сучасної держави є глобалізація. На думку автора, держава та глобалізація – багато в чому взаємопов’язані явища світової історії, оскільки глобалізація є не що інше, як будь-яке розширення –
суспільного та державного характеру – за межі природних територій. Отже, держава та глобалізація пов’язані не лише у сьогоденні, а й у минулому, а також у майбутньому.
У XXІ столітті глобалізація досягла такого рівня розвитку, що починає проникати практично у всі сфери сучасного суспільства, породжуючи їх серйозні трансформації, починає визначати стиль, ритми життя людей практично
у всьому світі. Автор доводить, що, розвиваючись і змінюючись разом із суспільством, держава як об’єкт вивчення, швидше за все, ніколи не втратить своєї актуальності та значущості для науки.

Ключові слова: геополітика, держава, глобалізація, трансформація, національний інтерес, авторитет держави, ресурси держави

Формування засад публічної дипломатії України

Тетяна Ілюк — 2024-11-05

У статті проаналізовано процес формування інституційних засад системи публічної дипломатії України, розглянуто підхід до її формування та засадничі чинники практичної реалізації. Проаналізовано проблеми початкового періоду.
Зазначено, що відсутність комплексного, стратегічного підходу до публічної дипломатії тривалий час гальмувала розвиток галузі й призвела до слабкості зовнішнього іміджу на початку російської агресії. Розглянуто процес прискореного формування системи публічної дипломатії в контексті війни Росії проти України
і проблеми її функціонування нині.
Ключові слова: публічна дипломатія, Україна, імідж, інституційні засади, зовнішня політика, стратегічні комунікації.

Європейський Союз на шляху до цифрових трансформацій: досвід для України

Наталія Карпишин — 2024-11-05

У статті розглядаються питання, пов’язані з особливостями процесу цифрових трансформацій в країнах Європейського Союзу та Україні. Авторами проаналізовано рівень цифровізації країн-членів Європейського Союзу, їхнього
технологічного розвитку та ступеня запровадження інноваційних технологій з допомогою індексу цифрової економіки та суспільства (DESI).Проведено оцінку складових індексу DESI та окреслено проблеми інтеграції цифрових технологій
у сферу бізнесу, держави та розвитку базових цифрових навичок у населення. З’ясовано, що включення України до DESI допоможе реалізувати державний потенціал цифрової конкурентоспроможності та сприятиме інтеграції країни
до Єдиного цифрового ринку ЄС. Висвітлено основні проблеми, об’єктивні передумови виникнення та позитивні ефекти процесів цифрової трансформації глобальної економіки. Отримано загальну характеристику ефективності цифрової політики окремих держав-членів ЄС; визначено сфери, у яких результати цифрової діяльності держав-членів ЄС можуть бути покращені; проведено порівняльний аналіз цифрового розвитку країн ЄС відповідно до показників індексу DESI. Досвід європейських країн може бути корисним для України на шляху її інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС.
Ключові слова: цифрові трансформації, діджиталізація, діджитал-технології, Індекс цифрової економіки та суспільства.

Демографічні наслідки війни в Україні та необхідність стратегій повернення біженців

Петро Токар — 2024-11-05

Масштабна агресія Росії проти України призвела до найбільшої гуманітарної кризи після Другої світової війни. За оцінками, війна змусила понад 14 млн громадян України покинути свої домівки, спричинила масове внутрішнє переміщення в західні області України, а мільйонів біженців за кордон, створила небачений для нашої держави міграційний рух і, як наслідок, – найтрагічніший за всю історію демографічний спад. Більшість втікачів від війни знайшли притулок у Європі, скористалися програмами допомоги США та Канади, багатьох інших країн. Міграція такого масштабу призвела до тяжких соціально-економічних та демографічних наслідків. Але чи не найкритичнішою є проблема
щодо повернення біженців на батьківщину. Тим більше, що іноземні і вітчизняні економічні та військові експерти прогнозують, що війна не завершиться у найближчий час. А це означатиме, що через затягування війни гальмуватиметься і процес повернення біженців з України на батьківщину. Більше того, чим тривалішою буде війна, тим більше втікачів від неї адаптуватимуться до нових умов життя за кордоном, у тому числі і внутрішньо переміщені особи.
Хто займе їхні місця? Мігранти з бідніших країн?! Питання не є риторичним, вимагає конкретних заходів з боку влади. До слова, не лише української, а й влади країн,де знайшли притулок біженці. Статтю присвячено дослідженню актуальної проблеми масової міграції українців внаслідок війни та її впливу на демографічну ситуацію як в Україні,
так і в країнах-приймачах, найперше Європейського Союзу. Розглянуто позитивні та негативні аспекти цього явища, економічні, соціальні та культурні наслідки міграції. Підкреслюється необхідність розроблення та реалізації
стратегії повернення мігрантів до України як ключового фактору для відновлення економіки та стабільності країни після війни. Акцентовано на можливих рішеннях та стратегіях, спрямованих на розв’язання міграційно-демографічної кризи, що відповідатимуть національним інтересам України, з метою забезпечення її економічного відновлення та соціальної стабільності.
Ключові слова: війна, біженці, демографія, Європейський Союз, соціальні виклики, відновлення, повернення мігрантів.

Європейські стратегії розвитку: уроки для України (з практики реалізації наукового проєкту в УжНУ)

Іван Артьомов — 2024-11-05

У статті висвітлюються основні напрями діяльності УжНУ з реалізації міжнародного наукового проєкту щодо створення Транскарпатського центру Жана Моне з дослідження європейських стратегій розвитку. Окреслено основне завдання створеного Центру – вивчення, використання та запровадження кращого досвіду сусідніх з Україною держав ЄС, що знаходяться в Карпатському регіоні, шляхом аналізу конкурентоспроможних стратегій Євросоюзу та
створення на цій основі інноваційних наукових продуктів для адаптації їх на регіональному рівні та в навчально-науковій діяльності УжНУ. На прикладах напрямів і етапів реалізації наукового проєкту розкрито механізми організаційно координаційної діяльності з метою інтегрування в європейський освітній і науковий простір, формування концептуальних підходів до розроблення Стратегії УжНУ на 2023-2032 рр. Аргументовано бачення перспектив подальшої діяльності Центру в структурі УжНУ.
Ключові слова: програма Еразмус+, напрям Жан Моне, європейські стратегії розвитку, європейська та євроатлантична інтеграція.

Центральна Азія в контексті війни в Україні: вплив та ризики

Жанар Медеубаєва — 2024-11-05

Сьогодні наслідки збройного конфлікту між Росією та Україною суттєво позначаються на міжнародній політиці та світовій економіці. Держави Центральної Азії також відчувають політичні, соціальні та економічні наслідки цієї війни. Навіть поверхове порівняння ситуації та потенціалу п’яти країн регіону до «спецоперації» Росії проти України на початку 2022 року та сьогодні показує, наскільки складною є проблема. У статті здійснено порівняння соціально-економічної ситуації в Казахстані, Узбекистані, Киргизстані, Туркменістані та Таджикистані. Розкрито ризики для цих країн, спричинені війною
в Україні. Прогнозується розвиток ситуації в регіоні на найближчу, середню та віддалену перспективи.
Ключові слова: Центральна Азія, війна в Україні, мігранти, ефект розподілу, вторинні санкції, Транскаспійський міжнародний транспортний шлях, регіоналізація.

Перспективи партнерських відносин України та країн Вишеградської четвірки

Рената Чіжмодій — 2024-11-05

Повномасштабна війна в Україні стала фактором, який зблизив Україну та країни Вишеградської групи у боротьбі за загальні цінності, територіальну цілісність та безпеку в регіоні. У статті проаналізовано сучасний стан відносин між Вишеградською четвіркою та Україною у контексті внутрішньополітичних змін у країнах групи та обґрунтовано подальші перспективи співробітництва, зокрема у політико-безпековій, військовій, енергетичній та соціокультурній сферах.
Ключові слова: Україна, Вишеградська четвірка, повномасштабне воєнне вторгнення Росії, внутрішньополітичні зміни, перспективи подальшої співпраці

Забезпечення підвищення рівня професійної компетентності державних службовців у контексті європейської інтеграції

Анатолій Сопілка — 2024-11-05

У статті проаналізовано стан забезпечення в Україні підвищення рівня професійної компетентності державних службовців в умовах європейської інтеграції. З’ясовано, що перед Україною постали вимоги щодо посилення інституційної спроможності та кадрового потенціалу органів державної влади, відповідальних за виконання завдань у сфері європейської інтеграції. Наголошено, що посилення євроінтеграційних процесів зобов’язує державних службовців постійно підвищувати рівень професійної компетентності, зокрема щодо права ЄС, розуміння процесів і функціонування інституцій ЄС, володіння англійською мовою. Окреслено основні аспекти забезпечення професіоналізації державних службовців, зокрема через функціонування Порталу управління знаннями як державної спеціалізованої інформаційно-телекомунікаційної системи, яка забезпечує доступ до безоплатних інформаційних послуг у сфері професійного навчання публічних службовців через мережу Інтернет; удосконалення публічними службовцями рівня володіння англійською мовою; залучення програм міжнародної технічної допомоги для підвищення рівня професійної компетентності державних службовців. Виявлено, що успішним прикладом допомоги ЄС щодо впровадження Угоди про асоціацію є проєкт Natolin4CapacityBuilding, який слугує інструментом забезпечення професійного розвитку українських публічних службовців та налагодження контактів між ними й колегами з ЄС, сприяє поширенню передових
практик і обміну досвідом українських експертів та експертів з ЄС. З’ясовано, що з метою розбудови інституціональної спроможності органів державної влади в Україні активно впроваджуються інструменти Twinning і TAIEX за координації Центру адаптації державної служби до стандартів ЄС.
Ключові слова: державне управління, державна служба, Європейський Союз, євроінтеграція, професійний розвиток.

Сучасні виклики міграційних процесів та їх аналіз

Мар’яна Ляшко — 2024-11-05

Одним із глобальних викликів у сучасному світовому співтоваристві для багатьох країн є міграційні та демографічні проблеми. Це логічне та закономірне явище, враховуючи, що на планеті проживає більше 7 млрд людей, і ця
кількість зростає з кожним роком. Міграція – явище складне та багатоаспектне, пов’язане з багатьма ризиками, загрозами та викликами навіть в умовах мирного та безпечного життя. Російсько-українська війна, що розпочалася 24
лютого 2022 року, надзвичайно загострила та ускладнила ситуацію у світі загалом та у сфері міграції зокрема.
Війна стала потужним викликом як для української держави, так і для світової спільноти. Для нас – це питання фізичного виживання нації, збереження незалежності та подальшого майбутнього українців. Для західного світу – це
випробування на міцність та стійкість багатьох структур та інституцій, які покликані підтримувати глобальний світовий порядок.
У статті викладено короткий огляд деяких публікацій на тему міграції та становлення міграційної політики в Україні. Основну увагу приділено аналітичному огляду навчального посібника «Імміграція і транснаціоналізм», виданому в 2023 році в УжНУ.
Ключові слова: міграція, міграційна політика, міграційні виклики, транснаціональна міграція

Чи є в України перспективи виробляти і використовувати біодизель?

Микола Калінчик — 2024-11-05

Україна, яка лише на 25 % забезпечена власними енергоресурсами, стоїть перед дилемою: імпортувати нафту й газ з негативними екологічними наслідками чи вирішити проблему можливого виробництва біопалива з відповідним
різким скороченням парникових викидів. Звідси актуальним є системне дослідження ланцюгу виробництва біодизеля, за результатами якого стає можливим об’єктивно оцінити його варіанти та прийняти рішення з мінімумом
ризиків невизначеності.
У статті висвітлено розроблену авторами методику оптимізації й генерування варіантів економічного стану заводів з виробництва біодизеля в ринковому середовищі залежно від їх техніко-технологічних характеристик, зроблено спробу внести аналітичну ясність в комбінацію «потужність заводу-вихід олії-параметри системи» як основи подальших досліджень.
Ключові слова: біодизель, олійність ріпаку, потужність заводу, шрот, гліцерин, ланцюг

Вибір методики дослідження та оцінки економічної ефективності вирощування сидератів

Микола Талавиря — 2024-11-05

Волатильність сучасного середовища сільськогосподарської діяльності, ріст її ризиковості, поява нових нестандартних задач у розрізі агробізнесу, а також розвиток ряду ключових трендів агроринку, зокрема сталого та органічного сільгоспвиробництва, зумовлює потребу у застосуванні неконвенційних інструментів для результативного та відповідального розв’язання зазначених науково-практичних питань, зокрема використання сидератів. Це актуалізує
проблематику застосування останніх як дієвого інструменту в розрізі аграрного, екологічного, економічного впливу на результати діяльності господарства. Метою статті є ідентифікація особливостей використання інструменту сидератів у рамках стратегії господарства за низкою ключових напрямів в агроеколого-економічній площині.
У статті здійснено огляд сутності інструменту сидератів у контексті ключових задач господарства на сучасному етапі розвитку аграрної сфери. Виділено ключові тренди сьогодення в науково-практичній проблематиці застосування сидератів. Визначено необхідність застосування стратегії використання сидератів конкретним господарством в силу комплексності питання та розгалуженості впливів застосування сидератів. Виділено ключові економічні
ефекти застосування сидератів. Сформовано підхід до дослідження економічної ефективності сидератів, що ґрунтується на якісному методі дослідження, що набув форми опитувальника з подальшим узагальненням отриманих результатів в рамках аналітичного інструментарію Mind Map. Дослідження може бути корисним профільним дослідникам, експертам і аналітикам аграрної сфери, сільгоспвиробникам різного розміру, профільним агрокомпаніям, галузевим асоціаціям, органам державної та місцевої влади. Перспективами майбутніх досліджень є поглиблений аналіз застосування сидератів за напрямом агро-еколого-економічну впливу, а також розгляд ефективності застосування
сидератів у різних кейсах, виходячи з властивостей ґрунту конкретного господарства та особливостей його бізнес-задач і цілей на ринку.

Ключові слова: сидерати; сівозміна; стратегія; якісні методи дослідження; інструмент Mind Map; стратегія застосування сидератів

Окремі підходи до розроблення управлінських технологій брендингу в аграрній сфері

Леся Газуда — 2024-11-05

У статті запропоновано окремі підходи до розроблення управлінських бренд-технологій у сфері аграрного господарювання, врахування яких здійснено у процесі побудови дієвої маркетингової стратегії процесу формування і просування бренд-технологій виробництва та послуг в аграрному секторі в межах аграрного господарювання й науково-практичної діяльності Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку (с. В. Бакта, Берегівський район). Зазначено, що у практиці аграрного господарювання запровадження управлінських бренд-технологій повинно базуватися на застосуванні науково обґрунтованих інноваційних підходів із задіянням вітчизняного і зарубіжного досвіду, врахуванням потреб споживачів щодо безпечних, високоякісних органічних продуктів харчування. При цьому важливим є кваліфікаційний рівень управлінського персоналу, здатного професійно мислити, застосовуючи еколого-економічні підходи до формування аграрних бренд-технологій. Вагомого значення набуває створення власного корпоративного стилю суб’єкта аграрного господарювання, здійснення цілеспрямованої рекламної кампанії, досконалого дизайну продукту, очікуваного й асоціативного сприйняття споживачем бренду. Активізації потребує процес запровадження цифрових маркетингових технологій згідно з сучасними вимогами аграрного господарювання. Необхідністю окреслюється формування системи управління організацією, яка базуватиметься на задіянні
новаційних креативних брендингових ідей просування й реалізації продукції, або ж надаваних послуг суб’єктами аграрного господарювання. В умовах непередбачуваного й змінного середовища важливим є формування системи управління, діяльність якої спрямовуватиметься на забезпечення ефективних технологій брендингу в аграрній сфері, побудованих на основі врахування особливостей процесу використання аграрних ресурсів. Крім цього, важливим є формування сильної торговельної марки, що надасть господарюючому суб’єкту можливість конкурувати на ринку аграрної продукції, просувати й пропагувати вироблену продовольчу продукцію на споживчий ринок.
Ключові слова: управління, розроблення технологій брендингу, аграрна сфера, креативні брендингові ідеї, органічні продукти харчування, інноваційні підходи, аграрне господарювання