Еволюція політики заходу щодо російської війни проти України (2014-2025)

Анотація

Статтю присвячено комплексному історико-політичному аналізу еволюції ставлення держав Заходу до російської війни проти України у 2014–2025 роках. Метою дослідження є виявлення закономірностей трансформації політики Заходу крізь призму змін стратегічного сприйняття Росії, рівня трансатлантичної консолідації та типів політики стримування.

Методологічну основу становить поєднання історико-генетичного, порівняльного та системного підходів, а також операціоналізація ключових змінних (стратегічне сприйняття, трансатлантична єдність, тип політики, характер підтримки України). Дослідження базується на аналізі офіційних стратегічних документів, політичного дискурсу та практичних інструментів західної політики.

У результаті встановлено, що еволюція політики Заходу має нелінійний характер і визначається зміною стратегічного сприйняття Росії – від партнера до системного противника. Виокремлено три етапи: обмеженого реагування (2014–2016 рр.), стратегічної інерції (2017–2021 рр.) та системного стримування (2022–2025 рр.). Доведено, що рівень трансатлантичної консолідації безпосередньо впливає на характер і масштаби підтримки України, тоді як її фрагментація призводить до переорієнтації на дипломатичні інструменти. Встановлено, що російсько-українська війна стала ключовим чинником трансформації європейської безпекової архітектури та зміни ролі України як елемента системи стримування.

Наукова новизна полягає у застосуванні інтегрованої аналітичної моделі, що поєднує стратегічне сприйняття, союзницьку консолідацію та тип політики для пояснення еволюції ставлення Заходу у повному хронологічному діапазоні війни. Отримані результати дозволяють поглибити розуміння трансформації міжнародної безпеки в умовах великої війни та мають значення для прогнозування подальшої політики Заходу.