Українсько-російські відносини у 1917–1922 роках: методологічні підходи у новому російському підручнику (публікується англійською мовою)
DOI:
https://doi.org/10.24144/2078-1431.2026.1(36).97-114Ключові слова:
підручник історії, українсько-російські відносини 1917-1922 рр., методологічні підходи, Українська Народна Республіка, політика пам’яті, експансіоністська політика РФ.Анотація
У статті проаналізовано висвітлення українсько-російських відносин у 1917-1922 рр. у новому російському підручнику з історії для старших класів за авторством В. Мединського та А. Торкунова. Дослідження зосереджено на тому, як «українське питання» конструюється в російському освітньому наративі для обґрунтування сучасних політичних стратегій РФ. Виявлено численні факти викривлення історичної дійсності, спрямовані на дискредитацію національно-визвольних змагань та заперечення суб’єктності України. Автори доводять, що підручник є не просто навчальним посібником, а інструментом реабілітації російського імперіалізму, спрямованим на ліквідацію історичної та політичної ідентичності Українського народу. Формуючи негативне сприйняття української незалежності у свідомості молодого покоління, російська держава створює ідеологічний фундамент для легітимізації своєї нинішньої експансіоністської політики.
Посилання
Abramson H. Prayer for Government. Ukrainians and Jews in Revolutionary Times, 1917-1920. Cambridge: Harvard University Press, 1999. 280 p.
Бойко О. Українські установчі збори // Енциклопедія історії України / ред. В. Смолій. 2019. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Ukrainski_Ustanovchi (дата звернення: 07.04.2026).
Бойко О. Перша війна Радянської Росії проти УНР 1917-1918. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Persha_vijna_RadRosii_proty_UNR_19171918 (дата звернення: 07.04.2026).
Данилов А., Филиппов А. Освещение общей истории России и народов постсоветских стран в школьных учебниках истории новых независимых государств. Москва, 2009.
Диссернет. О плагиате в докторской диссертации В. Р. Мединского. URL:https://dissernet.org/media/o_plagiate_v_doktorskoy_dissertatsii_v_r_medinskogo (дата звернення: 07.04.2026).
Dornik W. et al. The Emergence of Ukraine: Self-Determination, Occupation, and War in Ukraine, 1917-1922. Edmonton: CIUS Press, 2015.
Грицак Я. Українська революція 1914-1923. Нові інтерпретації // Україна Модерна. 1999. № 2-3. С. 254-269.
Hunczak T. The Ukraine. 1917-1921: A Study in Revolution. Cambridge: Harvard University Press, 1977.
Кралюк П. 23 лютого. Чи святкуємо цей день? Львів: Сколом, 2004.
Кралюк П. Для чого Петлюру звинувачували в єврейських погромах? // Радіо Свобода. 2018. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/29150603.html (дата звернення: 07.04.2026).
Кремль. Указ Президента Российской Федерации «Об утверждении Основ государственной политики...». 2024. URL: https://historyrussia.org/sobytiya/vladimir-putin-utverdil-osnovy-gosudarstvennoj-politiki-v-oblasti-istoricheskogo-prosveshcheniya.html(дата звернення: 07.04.2026).
Ленин В. Письмо к Г. К. Орджоникидзе, 14 марта 1918 г. Полное собрание сочинений. Москва, 1970. Т. 50. С. 49-51. Ленин В. Телеграмма главкому И. Вацетису, 29 ноября 1918 г. Полное собрание сочинений. Москва, 1969. Т. 37. С. 234.
Лихолат А. Разгром националистической контрреволюции на Украине в 1917-1922 гг. Москва, 1954.
Мацьків А. Чиє свято 23 лютого? // Історична Правда. 2022. URL: https://www.istpravda.com.ua/articles/2022/02/23/160968/ (дата звернення: 07.04.2026).
Мединский В., Чубарьян А. История. Всемирная история. 1914-1945. 10 класс. Москва, 2023.
Мединский В., Торкунов А. История. История России. 1914-1945. 10 класс. Москва, 2023.
Мединский В., Мягков М., Никифоров Ю. Военная история России. Москва: РВИО, 2016.
Medrzecki W. Niemiecka interwencja militarna na Ukrainie w 1918 r. Warsaw: DiG, 2000.
Набока М., Джулай Д. Чи відповідальний Петлюра за вбивства 50 тисяч євреїв? // Радіо Свобода. 2018. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/molod-plus-symon-petlyura/29587636.html (дата звернення: 07.04.2026).
Plokhy S. The Russo-Ukrainian War: The Return of History. New York: W. W. Norton & Company, 2023.
Путин В. Об историческом единстве русских и украинцев. 2021. URL: https://www.bbc.com/russian/news-57807736 (дата звернення: 07.04.2026).
Пиріг Р. Відносини України з Центральними державами: нетипова окупація 1918 року. Київ: Інститут історії України, 2018.
Романчук О. Ультиматум. Хроніка одного конфлікту між Раднаркомом РРФСР і Центральною Радою. 1990. URL: https://exlibris.org.ua/text/ultimatum.html (дата звернення: 07.04.2026).
Рибалка І. Розгром буржуазно-націоналістичної директорії на Україні. Харків: ХДУ, 1962.
Snyder T. The Reconstruction of Nations: Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus, 1569-1999. Yale: University Press, 2003.
Spavdi. Підручник ненависті. Чому Мединський може навчити російських школярів. 2023. URL: https://spravdi.gov.ua/pidruchnyk-nenavysti-chomu-medynskyj-mozhe-navchyty-rosijskyh-shkolyariv (дата звернення: 07.04.2026).
Супруненко Н. Очерки истории гражданской войны и иностранной военной интервенции на Украине (1918-1920). Москва: Наука, 1966.
Цензор.нет. Медведєв опублікував мапу, на якій вся Україна «в складі» РФ. URL: https://censor.net/ua/video_news/3494220/medvedyev_opublikuvav_kartu_rf_z_ukrayinoyu_v_skladi (дата звернення: 07.04.2026).
Україна: хроніка 20 століття. Рік 1919. Київ, 2005.
Верстюк В. Українська Центральна Рада: Навчальний посібник. Київ: Заповіт, 1997.
Яблонський В. Від влади п’ятьох до диктатури одного. Історико-політичний аналіз Директорії УНР. Київ: Альтерпрес, 2001.
Єкельчик С. Трагічна сторінка української революції: Симон Петлюра та єврейські погроми в Україні // Симон Петлюра та українська національна революція / ред. В. Михальчук. Київ, 1995.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
