Вплив парламентських виборів 2013–2016 рр. на конфігурацію партійних систем країн Вишеградської четвірки

Автор(и)

  • Юрій ОСТАПЕЦЬ

DOI:

https://doi.org/10.24144/2078-1431.2017.1(18).31-52

Ключові слова:

парламентські вибори, партійні системи, країни Вишеградської групи, праві партії, антисистемні партії

Анотація

Охарактеризовано загальні особливості функціонування і розвитку партійних систем Центрально-Східної Європи. Проаналізовано парламентські вибори в Чехії (2013 р.), Угорській Республіці (2014 р.), Республіці Польща (2015 р.), Словацькій Республіці (2016 р.). Показано вплив результатів виборів на формат партійних систем. Розраховано індекси Педерсена, Галлахера, ефективної кількості партій, агрегації за результатами виборів. Зроблено висновки щодо перспектив розвитку партійних систем та причин високого рейтингу правих партій у досліджуваних країнах.

Посилання

Логінов Я. Польща після виборів: кінець ери Громадянської платформи / Я.Логінов // Дзеркало тижня. – 2015. – No 41 (30 жовтня – 6 листопада).

Логінов Я. Словаччина після виборів: успіх неофашистів і коаліційна безвихідь / Я.Логінов // Дзеркало тижня. – 2016. – No 9 (11 березня – 18 березня).

Михалева Г. Российские партии в контексте трансформации / Г. Михалева. – М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009 – 352 с.

Остапець Ю. Еволюція партійних систем країн Вишеградської четвірки: досвід для України: монографія / Ю.Остапець, Є.Гайданка, А.Ключкович, Н.Марадик / Серія «Studia Regionalistica» / No 8; НДІ політичної регіоналістики; ДВНЗ «Ужгородський національний університет»; Агенція досліджень регіонального соціуму «Карпатія». – Ужгород: ПП Данило С. І., 2014. – 256 с.

Политические системы современных государств. Энциклопедический справочник: в 4 т. – Т. 1: Европа / МГИМО (У) МИД России. – М.: ОАО «Московские учебники и картолитография», 2009 – С. 137 – 150.

Растоу Д. Переходы к демократии: попытка динамической модели / Д. Растоу // Полис. – 1996. – No 5. – С. 5–15.

Романюк А. Порівняльний аналіз політичних інститутутів країн Вишеградської групи та інших країн Центрально-Східної Європи: монографія / А. Романюк, В. Литвин. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2016. – 548 с.

Романюк О. Від тоталітаризму до демократії та національної державності: системний аналіз посткомуністичних трансформацій / О. Романюк. – Харків: ХДАК, 2011. – 376 с.

Самусь М. Парламентський «вінегрет» по-чеському / М.Самусь // Дзеркало тижня. – 2013. – No 40 (1 листопада – 8 листопада).

Ткач Д. Влада та опозиція в Угорщині: зміна облич чи зміна курсу? / Д.Ткач // Наукові записки ІПіЕНД ім. І.Ф.Кураса. – 2014. – Вип. 2 (70). – С. 75–90.

Хантингтон С. Третья волна. Демократизация в конце ХХ века / С.Хантигтон. – «Российская политическая энциклопедия», 2003. – 368 с.

Шведа Ю. Партії та вибори: енциклопедичний словник / Ю. Шведа. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 750 с.

Щербак А. Коалиционная политика и дефрагментация партийной системы: сравнительный анализ (на примере Польши, России и Украины) / А. Щербак // Общественные науки и современность. – 2003. – No 4. – С. 47–62.

Электоральные процессы в Европейском Союзе (середина второго десятилетия ХХІ века). – М.: Ин-т Европы, 2016. – 114 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-01-01

Номер

№ 1(18) (2017): ГЕОПОЛІТИКА УКРАЇНИ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).