Європейська політика сусідства: моделі інтеграції (публікується англійською мовою)

Анотація

У статті аналізується так звана Європейська політика сусідства (ЄПС) і на її основі розкриваються окремі моделі інтеграції до ЄС. Актуальність і головна причина виникнення ЄПС були продиктовані масштабним розширенням ЄС, обставинами, що оточували новий кордон ЄС, викликами і загрозами, які виникли в сучасному світі. Крім того, поблизу кордонів ЄС спалахнули нові конфлікти, включаючи міжнародні, які необхідно було вирішити, що було порівняно новою сферою політики ЄС. Розвиток ЄПС дав новий імпульс зусиллям європейських інституцій, спрямованих на управління чи вирішення конфліктів, у тому числі на території держав колишнього СРСР. Однак, як показала практика, до 2009 року існуюча ЄПС, насамперед у сфері безпеки, не була спрямована на вирішення цих питань, як інституційно, так і фінансово. Поступово важливість розв'язання конфліктів у рамках ЄПС почала зростати, і з’явилася необхідність розвивати співпрацю  у всіх сферах на нових платформах і в нових умовах. Пізніше Східний вимір ЄПС було доповнено так званою політикою Східного партнерства. Після фінансово-економічної кризи, військового грузинсько-російського конфлікту та загострення конфліктів в інших регіонах Європейський Союз прагнув всебічно активізувати відносини з сусідніми країнами, які зазнали системних змін, і до середини 2010 року ЄС розпочав стратегічний огляд ЄПС. Бурхливі події «арабської весни» та подальші події в Україні підтвердили актуальність та своєчасність такого перегляду ЄПС. У такий спосіб, Європейський Союз прагнув активізувати співпрацю з сусідніми та більш віддаленими країнами у всіх сферах. Європейська політика сусідства (ЄПС) після 2010 року є новим підходом Європейського Союзу до сусідніх країн з метою зміцнення відносин, співпраці у створенні зони безпеки і добробуту, формування «кільця дружніх країн» на своїх кордонах. ЄПС також має на меті надати країнам-сусідам ЄС можливість для більш тісної співпраці у сфері політики, безпеки, економіки та культури у рамках нових норм і стандартів. Тому потрібні дослідження вчених і фахівців у напрямкі систематизації знань про ЄПС.