Втручання Росії у внутрішні конфлікти Грузії
DOI:
https://doi.org/10.24144/2078-1431.2020.1(24).103-108Ключові слова:
неореалізм, регіональна гегемонія, конфліктиАнотація
Статтю присвячено виявленню причетності Росії до етнополітичних конфліктів у Грузії в контексті домінуючих теорій міжнародних відносин. Дослідження зосереджено на основних конфліктах, що виникали у Грузії, зокрема в Абхазії та Південній Осетії (Цхінвальська область), починаючи від 1920-х років аж до російсько-грузинської війни 2008 року. Незважаючи на те, що внутрішні характеристики конфліктів Абхазії та Південної Осетії дещо різняться, російська політика, пов’язана з ними, є аналогічною. В основі статті – методологія контент-аналізу. Дослідження ґрунтуються на двох теоріях міжнародних відносин: теорії Вальца про неореалізм («oборонний реалізм» )та теорії Мізерсхаймера про «наступальний реалізм», яка доводить гіпотезу, що основною причиною російської агресії в Грузії є прагнення регіональної гегемонії в регіоні Південного Кавказу для контролю енергоносіїв та енергопостачання, а також припинення західної інтеграції Грузії, особливо процесу інтеграції в НАТО та Європейський Союз. На підтвердження цих теорій проведено аналогії між Грузією та Україною щодо прагнення Росії здобути регіональну гегемонію в пострадянських регіонах та отримати статус наддержави в усьому світі.Посилання
Okhanashvili, N. (2018). Theoretical Analysis of the Causes of Ethno-Political Conflicts (South Caucasus Case), Tbilisi State University [in English].
Putin, before vote, says he’d reverse Soviet collapse if he could: agencies. Retrieved from https://www.reuters.com/article/us-russia election-putin/putin-before-vote-sayshed-reverse-soviet-collapse-if he-could-agencies-idUSKCN1GE2TF [in English].
Korolev, A. (2015). Bringing Geopolitics Back In: Russia’ Foreign Policy and Its Relations with the Post-Soviet Space. International Studies Review.
Kancheli, T. (2013). The Role of International Factor in Settlement/Pegging of Conflict. GFSIS [in English].
Matsaberidze, D. (2013). The Emergence of the Post-Soviet Conflicts in Georgia: Causes and Stages of the Conflict and Acute Phase of the Conflict – Civil War and Its Consequences. Strategic and Security Studies Group, Kyiv [in English].
MacFarlane, Neil S. (2008). The Paradoxical Regional Implications of Russia’s Actions in Georgia, Chatham House [in English].
Waltz, Kenneth N. (1979). The Theory of International Politics. Addison Wesley [in English].
Okhanashvili, N. (2018). The Role of Russia. Tbilisi State University [in English].
Mearsheimer, John J. (2006). Structural Realism. IRT [in English]. 10. Gilpin, R. (1981). War and Change in World Politics. Cambridge University Press [in English].
2008 Georgia Russia Conflict Fast Facts. Retrieved from https://edition.cnn. com/2014/03/13/world/europe/2008-georgia russia-conflict/index.html [in English].
Retrieved from https://commonslibrary.parliament.uk/research briefings/cbp-7646/ [in English].
Retrieved from https://www.jstor.org/stable/resrep13369 seq=1#metadata_info_tab_ contents [in English]. Overcoming Outcomes of the Conflicts in the Post-communist World: Lessons for Ukraine. – Кyiv: SSS Group, 2013.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).