Етнічні конфлікти і міграційні процеси в країнах ЄС: соціолого – політологічний аспект (2017-2020 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.24144/2078-1431.2020.1(24).74-82Ключові слова:
країни Європейського Союзу, масові заворушення, етнічні конфлікти, терористичні атаки, військові втрати, втрати цивільного населення, нижня, середня та верхня оцінки втрат, міграційні процеси, біженці, нелегальні мігрантиАнотація
У пропонованій публікації досліджується статистика втрат населення країн Європейського Союзу від збройного насильства, тобто в результаті терористичних атак, етнічних конфліктів та масових заворушень упродовж 2017- 2020 рр. З урахуванням відповідних втрат упродовж 2001 – 2016 рр., обчислених автором у попередніх роботах, виводяться уточнені цифри втрат населення країн Європейського Союзу в результаті заворушень, етнічних конфліктів та терористичних атак за період 2001 – 2020 рр. Також досліджується взаємозв’язок випадків збройного насильства з міграційними процесами, які проходять у країнах ЄС. Розглядається проблема біженців та нелегальних мігрантів у країнах Євросоюзу як наслідок воєн і конфліктів які велися і ведуться на територіях Близького та Середнього Сходу, а також Африканського континенту за досліджуваний проміжок часу. В публікації показано, що значну кількість терористичних актів у країнах Євросоюзу здійснюється мігрантами або їх нащадками, які стоять на позиціях радикального ісламізму. Вказані теракти розглядаються нами як форма прояву етнічних конфліктів, оскільки питома вага мігрантів із вищезгаданих регіонів за останні роки у багатьох країнах ЄС значно зросла. Поряд з цим, за досліджуваний період часу відмічено посилення міграції з країн Східної Європи та пострадянського просторуПосилання
Laver, O.G.(2018).Vijni ta narodonaselennya krain svitu u ХХ-ХХІ st. (1900 –2016 rr.) [War and population of the world in XX – XXI (1900-2016)]. 2 еd, add. Uzhhorod: RІК-U. Retrieved from https://dspace.uznu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/23862/1/ [in Ukrainian].
V ES podschitali kolichestvo zhertv terrora s nachala XXІ veka (2019) [Terror victims since the beginning of XXI century were counted in EU]. 23.03.2019. Retrieved from https://topwar.ru/155870/ [in Russian].
Jerlihman, V.V. (2004). Poteri narodonaselenija v XX veke. [Population losses in the twentieth century]. Moscow: Russian Panorama [in Russian].
Laver, O.G. (2002). Vіjni ta narodonaselennja kraїn svіtu v XX stolіttі. Statistichne doslіdzhennja. Gosprozrahunkovij redakcіjno vidavnichij vіddіl upravlіnnja u spravah presi ta іnformacіi [Wars and Population in the Twentieth Century. Statistical study]. Uzhhorod: Self-financing Editorial and Publishing Department of Press and Information Management] [in Ukrainian].
Tret’ ukrainskih rabotnikov mechtaet ostat’sja v Pol’she navsegda. [A third of Ukrainian workers dream of staying in Poland forever.] Demoskop Weekly, 847-848 [in Russian].
Laver, O.G., Matjashovs’ka, B.O., & Shumilo, N.Ja. (2019). Problema bіzhencіv ta nelegal’nih mіgrantіv u svіtlі novіtn’oї statistiki [The Problem of Refugees and Illegal Migrants in the Light of Recent Statistics]. Naukovij vіsnik Uzhgorods’kogo unіversitetu. Serіja ІSTORІJa – Scientific Herald of Uzhhorod University. Series: History, 2(41), 143 – 155 [in Ukrainian].
Ob «istoricheskoj objazannosti vyjti iz demograficheskoj lovushki» … (2020) [On the «Historic Duty to Get Out of the Demographic Trap»]. Demoskop Weekly, 847-848 [in Russian].
Zotov, G. (2020) I tolstyj sloj Alzhira. Vokrug gorodov Francii obrazovalis’ getto migrantov. [And a thick layer of Algeria. Ghetto of migrants were formed around the cities of France]. Retrieved from https: //aif.ru/politics/world/ [in Russian].
Naselennja ES sjagnulo 513 mіl’jonіv (2019) [EU population reached 513 million]. Ukraїns’ka pravda – The Ukrainian Pravda [in Ukrainian].
Pochti chetvert’ zhitelej Italii starshe 65 let (2020). [Almost a quarter of Italy’s population is over 65]. (2020). Demoskop Weekly, 847-848 [in Russian].
Naselenie Chehii rastet za schet migrantov [The Czech population is growing at the expense of migrants]. (2019). Demoskop Weekly, 829-830 [in Russian].
Moiseev, D. Italija skatyvetsja v demograficheskuju jamu [Italy slipping into the demographic pit]. (2020). Izvestija – The News [in Russian].
Cherez 20 let kazhdyj tretij zhitel’ Germanii budet imet’ migracionnye korni. – [In 20 years, every third German resident will have migratory roots]. (2019). Demoskop Weekly, 833-834 [in Russian].
Chislo migrantov v Italii v poslednie gody uvelichivaetsja [The number of migrants in Italy has increased in recent years]. (2019). Demoskop Weekly, 833-834 [in Russian].
Pochti 10% ital’jancev zhivut za granicej [Almost 10% of Italians live abroad] (2019). Demoskop Weekly, 833-834 [in Russian].
Eksperty preduprezhdajut ob opasnosti vozvrashhajushhihsja v Evropu dzhihadistov… [Experts warn of the danger of returnin jihadists to Europe…] (2017). Retrieved from https://m.dw.com/ [in Russian].
Dobrynin ,V. (2019). Igra vtemnuju: afrikancy stanut evropejcami k seredine HHІ veka [The game goes dark: Africans will become Europeans by the middle of the 21st century]. Izvestija – The News [in Russian].
Smirnov, J. (2019). Starushka Evropa glazami Evrostata [Old Europe through Eurostat eyes]. Izvestija – The News [in Russian].
Potok nelegal’noj migracii v ES sokratilsja na 92% za chetyre goda [The flow of illegal migration into the EU has decreased by 92% over the four years]. (2020). Demoskop Weekly, 843-844 [in Russian].
Poznjakov, A. (2019). Sto tysjach bezhencev za god. [One Hundred Thousand Refugees a Year]. Euronews [in Russian].
Za 15 let iz Makedonii jemigrirovalo polmilliona chelovek [Over 15 years, half a million people have emigrated from Macedonia]. (2019). Demoskop Weekly, 835-836 [in Russian].
Zverev, N. (2020). Strana donor… [Donor country…]. Retrieved from https: //kp.md/ daily/27041.5/4106145/ [in Russian].
Italija zaplatit 25 tys. evro za pereezd v pustejushhie goroda [Italy will pay 25 thousand Euros for moving to deserted cities]. (2019). Demoskop Weekly, 827-828 [in Russian].
Chislo jemigrantov iz Litvy prevysilo million chelovek. (2020) [The number of emigrants from Lithuania exceeded one million]. Demoskop Weekly, 847-848 [in Russian].
Hudenko, K. (2019). Delfi (Latvija): vymiraem, uezzhaem, no dovol’ny, kak nikogda… [Delphi (Latvia): We are dying out, leaving, but happy as never ...]. Retrieved from https: // inosmi.ru/social [in Russian].
Estoncy s trudom integrirujutsja v Finljandii [The Estonians have difficulties while integrating in Finland]. (2019). Demoskop Weekly, 817-818 [in Russian].
V Latvii pojavilis’ poselki – prizraki [Ghost settlements appeared in Latvia]. (2019). Demoskop Weekly, 827-828 [in Russian].
Okolo 60% trudovyh migrantov v Vengrii – grazhdane Ukrainy [About 60% of migrant workers in Hungary are Ukrainian nationals]. (2019). Demoskop Weekly, 827-828 [in Russian].
Gromadyanstvo ES za rik otrumalu 15.400 ukrainciv… [Citizenship of EU among the year received 15.400 ukrainians…]. Ukrains’ka pravda – The Ukrainian Pravda [in Ukrainian].
U Nimechchuni cyogo roky ochikuyut na menshu kilkict bizhenciv [Fewer number of refugees are expected in Germany this year]. Ukrains’ka pravda – The Ukrainian Pravda [in Ukrainian].
Situacіja z bіzhencjami z Sirії… [The situation with refugees from Syria]. (2020). 24 kanal [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
