Геостратегічні проєкти Міжмор’я і Тримор’я у зовнішній політиці України (1991-2020 рр.)
Анотація
Після завершення основних фаз розширення Євросоюзу та НАТО ключовими точками американської присутності в Європі стали країни «нової» Європи. Російська агресія проти України стимулювала появу в 2015р. «Ініціативи трьох морів». Актуальним став проєкт «Балтійсько- Чорноморської вісі» (Міжмор’я). Цей регіон має низку неврегульованих міждержавних конфліктів. Відсутність спільного історичного досвіду заважає реалізації соціально-інженерного проєкту створення нової регіональної або локальної наднаціональної ідентичності. На цей геополітичний простір «накладаються» різні міждержавні утворення, з різними ступенями внутрішньої інтегрованості та консолідованості: Організація Північноатлантичного договору, Європейський Союз, Центральноєвропейська ініціатива, Організація Чорноморського економічного співробітництва. Додається конкуренція «старої» Європи та «нової», умовно проамериканської Європи. На цих протиріччях грає Росія. Ключовим питанням для США щодо обох проєктів є геостратегія газопроводів і нафтопроводів. Важливе стратегічне значення в обох проєктах для США має геостратегічна фрагментація Євразії, послаблення зв’язків Євросоюзу з Росією і Китаєм та надання нового імпульсу євроатлантичному співробітництву.
Ключові слова: Балтійсько-Чорноморська вісь, Ініціатива трьох морів, ЄС, НАТО, США, Україна.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
