Удосконалення системи управління міжнародною технічною допомогою в Україні
Анотація
В Україні інституціями міжнародного значення здійснюється фінансування сукупності програм у різних напрямах діяльності, а їх розмір та різноплановість стабільно збільшуються. Однак зауважимо, що методи, інструменти й принципи державного управління у сфері міжнародного фінансування залишаються незмінними. Тому виникає ряд проблем на різних етапах публічного управління у сфері міжнародної технічної допомоги. Впровадження проєктів міжнародної технічної допомоги сприяє соціально- економічному розвитку, зменшенню навантаження на бюджет держави, формуванню додаткових робочих місць та задоволенню інтересів держави на міжнародних ринках. Така допомога формує досить стійкий інфраструктурний базис щодо залучення в економіку країни-отримувача саме прямих іноземних інвестицій. Не сформовано досконалої ідеї, як зробити кошти іноземної допомоги стимулом для економічного зростання бідних країн світу або ж тих, які розвиваються й становлять собою різноманіття в різних сферах життя. Люди з досить високим рівнем доходу здійснюють передачу частини своїх матеріальних ресурсів більш уразливим, незважаючи на розчарування минулого досвіду. Однак така мета зовнішньої допомоги передбачає переміщення такої кількості ресурсів, скільки є політично можливим, аби сприяти трансформації суспільства у заможне. У будь-якому разі підвищення рівня якості допомоги має переважати збільшення абсолютної кількості.
Ключові слова: державне управління, органи державної влади, міжнародна технічна допомога, євроінтеграція.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
