Інформаційна діяльність українського посольства у Словаччині в контексті російської агресії в Україні
DOI:
https://doi.org/10.24144/2078-1431.2021.1(26).9-17Анотація
У статті розглянуто діяльність українського дипломатичного представництва в Словаччині в контексті інформаційної протидії російській агресії в Україні. Досліджено залучення українським посольством словацьких засобів масової інформації для донесення правди про російську інвазію в Україну, показано українські заходи в Словаччині, спрямовані на інформування про агресію РФ. Доведено, що російська агресія проти України суттєво вплинула на безпеку в Центрально-Східній Європі. Цей регіон досі розглядається Кремлем як сфера свого впливу. З’ясовано, що в Словаччині доволі складно довести, що Росія – це не проблемний сусід, з яким можна домовитися, а “екзистенційний ворог”, метою якого є повне знищення Української держави, руйнація Європейського Союзу та НАТО. Саме тому наративами, в тому числі для Словаччини, були і залишаються спотворені оцінки Революції гідності як фашистського заколоту за ініціативою ЄС та НАТО, анексії Криму як природного та безальтернативного кроку Росії, окупації окремих районів Донецької та Луганської областей, створення маріонеткових «ДНР/ЛНР» як результатів «внутрішньоукраїнського конфлікту», виконання Мінських угод за російським сценарієм через прямий діалог між Києвом та Донецьком і Луганськом, заперечення збиття малайзійського літака та порушень правил мореплавства в Азовському морі та Керченській протоці тощо. Діяльність Посольства України від початку російсько-української війни була спрямована на те, щоб словацька влада та словацьке суспільство припинили сприймати Російську Федерацію як демократичну та цивілізовану державу і відповідно скорегували свою зовнішню політику.
Ключові слова: російська агресія, українсько-словацькі відносини, спільні цінності, словацькі засоби масової інформації, Посольство України в Словаччині.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).