Інституційна природа корупційних відносин
DOI:
https://doi.org/10.24144/2078-1431.2021.1(26).18-27Анотація
Питання протидії корупції залишаються одними з ключових для забезпечення ефективного функціонування національної економіки і всіх її складових. Також формування системи антикорупційних заходів є однією з основних вимог, які висуваються Україні в якості умов відповідності стандартам ЄС та НАТО. Разом із цим вирішення зазначеної проблеми потребує аналізу сутності корупційного явища як елементу економічних відносин у системі ринкової економіки. У статті проаналізовано теоретичні засади виникнення та розвитку корупційних відносин з позицій інституційного підходу. Обґрунтовано об’єктивний характер корупційних явищ як результату практики зловживання посадовим становищем державних діячів у процесі історичного розвитку європейської цивілізації. Висвітлено особливості корупційних дій під час еволюційного формування інституційного середовища в Європі. Проаналізовано приклади успішної антикорупційної діяльності та основні елементи відповідних програмних заходів.
Ключові слова: інститут, інституція, корупція, антикорупційна діяль- ність, соціально-економічний розвиток.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
