СОЦІОКУЛЬТУРНІ АСПЕКТИ ІММІГРАЦІЇ У ФРАНЦІЇ
Анотація
У статті здійснено визначення основних сучасних соціокультурних моделей та проблем імміграції у Франції в кінці ХХ – 20-х рр. ХХІ ст. Доведено, що в кінці ХХ ст. державою використовувалась модель асиміляції іммігрантів (монокультуралізму), яка передбачала інтеграцію громадян в єдине монокультурне суспільство, усувала поділ населення за релігійною,етнічною, культурними ознаками. Обґрунтовано, що вказана модель характеризувалась достатньою ефективністю до початку міграційної кризи в ЄС (2015-2016 рр.), але через існування низки проблем потребувала реформування. Зазначено, що урядом Е. Макрона розпочато впровадження моделі асиміляційної територіальної політики з елементами урахування етнічних та культурних характеристик, яка містить низку соціально-культурних програм і передбачає реалізацію в рамках територій країни. Виявлено, що в розрізі реформованої моделі імміграції застосовується низка місцевих програм стосовно інтеграції іммігрантів, в рамках яких більшість функцій із правової, соціокультурної адаптації передано із компетенцій республіканської влади владі місцевих комун.
Ключові слова: соціокультурні моделі імміграції Франції, республіканський інтеграційний контракт, інтеграція мігрантів, правова і соціокультурна адаптація, монокультуралізм.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).