Прогнозні моделі глобалізації

Автор(и)

  • Алла Гірман

DOI:

https://doi.org/10.24144/2078-1431.2022.2(29).41-48

Анотація

У статті розглянуто перспективи глобалізації. За основу взято результати деяких прогнозів. Наведено фактори, які можуть стримувати економічне зростання у світі. Автор здійснив спробу передбачити, які з «чорних лебедів» у
разі появи можуть радикальним чином змінити розвиток мегатенденцій. До таких подій віднесено важкі масові епідемії, різкі зміни клімату, «колапс Євросоюзу та євро», «значні суспільно-політичні зміни в Китаї», «реформований
Іран», війни із застосуванням засобів масового знищення тощо. Спираючись на викладене, можна побудувати кілька альтернативних сценаріїв розвитку системи міжнародних відносин, залежно від зміни на ті чи інші комбінації впливових факторів.


Ключові слова: глобалізація, інтеграція, модернізація, фактори впливу, тренди, мегатенденції.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-08-05

Номер

№ 2(29) (2022): ГЕОПОЛІТИКА УКРАЇНИ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).