Особливості функціонування нових авангардних форм транскордонного співробітництва у країнах ЄС
DOI:
https://doi.org/10.24144/2078-1431.2022.2(29).59-76Анотація
Процеси регіоналізації, внутрішньополітичні, економічні і соціальні зміни, пандемія Covid-19 створюють нові виклики і відкривають можливості для транскордонного співробітництва. Сучасні процеси глобалізації здійснюють суттєвий вплив на соціально-економічний розвиток усіх країн світу. У багатьох аспектах цей вплив раніше суттєво послаблював роль інституту держави, посилюючи натомість роль інших суб’єктів, таких, як місцеві спільноти та органи самоврядування, громадські організації, транснаціональні компанії та ін. Нині ж відбувається згортання процесів глобалізації з нарощуванням ваги регіональних і локальних чинників та повернення значення і ролі національних держав. Загальносвітові та регіональні тенденції постають в Україні також у суперечливій формі, що виявляється і в транскордонному співробітництві регіонів України з регіонами-сусідами країн ЄС.
Сьогодні загальний інтерес усіх держав полягає в тому, щоб прикордонні території встановлювали й підтримували між собою партнерські відносини і тим самим сприяли розвитку дружніх міждержавних відносин. Уряди і місцева
влада цих країн зацікавлені у використанні фінансових ресурсів Європейського Союзу для найшвидшого вирішення проблем бідності, зайнятості, вирівнювання рівнів розвитку регіонів. У свою чергу ЄС прагне до того, щоб прикордонні
території сусідніх держав були продовженням європейської зони стабільності і добробуту, оскільки на цій основі можна забезпечити безпеку його нових східних рубежів від нелегальної міграції, контрабанди, екологічних катастроф і т.д.
Ключові слова: транскордонне співробітництво, єврорегіони, транскордонні кластери, Європейські угруповання територіального співробітництва (ЄУТС), Об’єднання єврорегіонального співробітництва (ОЄС), транскордонні
промислові зони та парки.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
