Соціологія війни: дослідження та оцінки

Анотація

У статті здійснено спробу нового підходу до проблеми модернізації структури соціологічного знання в контексті нових геополітичних реалій та внутрішньої ситуації в Україні, які спричинені повномасштабною агресією коаліції РФ-РБ проти України. Сутність цієї ситуації полягає в тому, що український народ і його ЗСУ демонструють небачений у 21 ст. героїзм народу у боротьбі проти агресора. Українці отримують безпрецедентну військову підтримку США і Британії, відчутну допомогу від понад 50 країн (формула Рамштайн), військово-політичну від країн Євросоюзу (окрім прихистку для мільйонів біженців), а також політичну від понад 140 країн світу (голосування в ООН та Європарламенті).
Саме війна і все, що відбувається в Україні і навколо неї після 24 лютого 2022 року, змінило не лише обличчя української нації і усієї цивілізації, а й світопорядок, світову політичну систему. І в новому світі незаперечними є вплив, роль і нове суб’єктне місце України. З цих позицій спробуємо обґрунтувати місце і завдання в існуючій структурі соціологічного знання такого напряму, як соціологія війни, яка зможе зайняти своє місце в числі інших напрямів досліджень, найперше таких, як соціологія армії, яку Ю.І. Яковенко та А.В. Гринчук назвали альтернативою військовій чи воєнній соціології [1]. З нашої точки зору кожний із названих напрямів соціології за нових обставин та за умови системного їх застосування
може знайти свою «нішу» у дослідженні проблеми війни в існуючій структурі соціологічного знання.
Автор статті звертається також до результатів соціологічних досліджень проблеми «Міграція і транснаціоналізм», здійснених в рамках реалізації наукового проєкту «Транскарпатський центр Жана Моне з дослідження європейських стратегій розвитку УжНУ».

Ключові слова: соціологія війни, структура соціологічного знання, дослідження, свідомість, міграція, ціннісні орієнтири.