Лідерство в ідеологічній сфері: пастки ідеологеми «просто перестати стріляти»
DOI:
https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.1(30).7-21Анотація
У статті досліджуються зміст та масштаб загроз операцій Кремля у сферах ідеології та масової психології, спрямованих на зниження рівня міжнародної підтримки України, на прикладі маніпулятивної ідеологеми «треба просто перестати стріляти». Зауважено на тому, що вказана ідеологема включена в конфігурацію ініціатив «мирного плану» Китаю щодо припинення російсько-української війни.
В історичній ретроспективі простежено суть ідеологеми «треба просто перестати стріляти» та практичні варіації, в яких її застосовувала агентура ФСБ: досвід російсько-грузинської війни 2008 р. та спроби врегулювання російсько-української війни до повномасштабного російського вторгнення 2014 – 24.02.2022 р. Розглянуто останні спроби інформаційно-ідеологічних провокацій, проведених або профінансованих російськими спецслужбами в країнах ЄС.
Ключові слова: гібридна війна, інформаційна провокація, міжнародна допомога, лідерство, російсько-українська війна
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).