Перспективи подальшого розвитку макроекономічного моделювання на основі історичного досвіду його еволюції..
DOI:
https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.1(30).96-106Анотація
У статті наведено ключові етапи розвитку макроекономічного моделювання та виявлено моделі, що домінували на кожному із етапів, а саме: прості теоретичні моделі, емпіричні прогностичні моделі та DSGE-моделі. Проаналізовано ключові особливості кожного етапу, а також причини їх неуспіху та заміни з теоретичного, практичного та прикладного боку. З теоретичного боку – це завжди великий обсяг критики від відомих вчених та поява нових теоретичних знань, недоступних раніше. З практичного боку – це настання неочікуваних подій, таких, як Велика депресія, які домінуючі на той час моделі не могли передбачити. З прикладного боку – це поява нових методів збору та аналізу даних, до прикладу, зародження економетрики.
Доведено, що все ще домінуючі на сьогодні DSGE-моделі вже зазнали нищівної критики з боку відомих вчених таcвиявились неуспішними на практиці, не зумівши передбачити світову фінансову кризу 2008-2009 років, а нові досягнення в аналізі великих масивів даних дозволяють розробляти та застосовувати більш складні моделі. Запропоновано перехід, що вже частково розпочався, на нові агентські моделі, що довели свої переваги як у теорії, так і на практиці.
Ключові слова: макроекономіка, макроекономічне моделювання, DSGE-моделі, агентські моделі
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
