Питання зовнішньої політики України в контексті євроатлантичної інтеграції
DOI:
https://doi.org/10.24144/2078-1431.2021.2(27).9-17Анотація
Статтю присвячено аналізу постколоніального пошуку власної ідентичності України. Століття перебування в статусі колонії супроводжувалися репресивними заходами з метою придушення національної ідентичності. Саме це спричинило деструктивний вплив на здатність українського суспільства до побудови держави, що проявило себе в період незалежності. Особливу увагу приділено проблемам посткомуністичних політичних трансформацій, специфіці демократичного транзиту в Україні та його впливу на українську зовнішню політику. Охарактеризовано кілька періодів формування напрямів зовнішньої політики України.
Розглянуто роль чинників процесів глобалізації у формуванні зовнішньої політики України. Висвітлено питання побудови європейської безпеки на основі «натоцентризму».
Ключові слова: зовнішня політика України, НАТО, глобалізація, євроатлантична інтеграція, модернізація, партнерство, угоди.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
