Роль держави в геополітичному просторі

Автор(и)

  • Алла Гірман

DOI:

https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.2(31).55-62

Анотація

Найважливішим чинником розвитку сучасної держави є глобалізація. На думку автора, держава та глобалізація – багато в чому взаємопов’язані явища світової історії, оскільки глобалізація є не що інше, як будь-яке розширення –
суспільного та державного характеру – за межі природних територій. Отже, держава та глобалізація пов’язані не лише у сьогоденні, а й у минулому, а також у майбутньому.
У XXІ столітті глобалізація досягла такого рівня розвитку, що починає проникати практично у всі сфери сучасного суспільства, породжуючи їх серйозні трансформації, починає визначати стиль, ритми життя людей практично
у всьому світі. Автор доводить, що, розвиваючись і змінюючись разом із суспільством, держава як об’єкт вивчення, швидше за все, ніколи не втратить своєї актуальності та значущості для науки.

Ключові слова: геополітика, держава, глобалізація, трансформація, національний інтерес, авторитет держави, ресурси держави

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-05

Номер

№ 2(31) (2023): ГЕОПОЛІТИКА УКРАЇНИ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).