ГЕОПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ СТАНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВИ РУСЬ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2078-1431.2024.1(32).9-18Анотація
Проблема становлення держави Русь — одна з найскладніших у вітчизняній історіографії. Давня взаємодія слов’ян зі степами Північного Причорномор’я дозволяє припускати, що загадкове плем’я «русь» походить саме звідти. Історичні руси — це степове об’єднання аланів і булгар. Навколо них з часом починають гуртуватися і східні слов’яни. Взаємини слов’ян і русів грунтувалися на взаємній вигоді. Слов’яни отримували доступ до вільних чорноземів для землеробства і надійний захист від кочовиків. Руси же отримали нову сферу політичного впливу і ринки збуту для транзитних і власних товарів. І все ж взаємна асиміляція слов’ян і русів відбувалась украй повільно. Переміщення русів на Дніпро зумовлене відкриттям ними Дніпрового торгового шляху із подальшим його продовженням по морю до Константинополя. Алано-булгарська концепція Русі дозволяє позбутися багатьох недоречностей, пов’язаних з досі домінуючою у багатьох українських істориків норманською концепцією Русі. Ця концепція пов’язує Русь з багатовіковою історією українського степу.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).