ПРОЦЕС УХВАЛЕННЯ РІШЕНЬ У ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІЙ СФЕРІ ЄС: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РЕФОРМУВАННЯ

Анотація

Авторами статті доведено, що розвиток процесу ухвалення рішень у зовнішньополітичній сфері ЄС пройшов певні етапи, серед яких: формування первинного співробітництва між країнами ЄС щодо ухвалення рішень у зовнішньополітичній сфері; закріплення спільних засад партнерства між країнами-учасницями ЄС щодо ухвалення рішень у зовнішньому секторі; посилення спільних засад партнерства на рівні держав-учасниць ЄС щодо ухвалення рішень у зовнішньополітичній сфері. Зазначено, що вказані еволюційні стадії супроводжувались змінами нормативно-правового забезпечення відносин, організаційного регулювання та процедури в цілому. Визначено, що трансформації досліджуваного процесу відбувались під дією зовнішніх чинників, одним з яких стало повномасштабне вторгнення РФ в Україну і потреба мобілізації ініціатив ЄС стосовно підтримки української сторони.

Виокремлено ключові проблеми, серед яких: прийняття рішень на основі одностайності між двадцятьма сімома різними країнами, яке обмежує ініціативи більшості, нечіткий розподіл ролей між різними інституційними учасниками. Сформульовано основні шляхи подолання, які передбачають: запровадження голосування кваліфікованою більшістю, яке може використовуватись стосовно виняткових питань у зовнішньополітичній сфері ЄС, що потребують підтримки більшості; впорядкування інституційної інфраструктури, яка передбачає посилення відділу зовнішніх зв’язків Європейської Комісії та зміцнення зовнішньополітичного потенціалу Ради ЄС