Взаємини східнослов’янських племен у процесі творення Руської держави: геополітичні аспекти
DOI:
https://doi.org/10.24144/2078-1431.2024.2(33).9-18Ключові слова:
Русь, племінні княжіння, Візантія, араби, поляни, тиверці, уличі.Анотація
Утворенню держави Русь передував ряд племінних княжінь на її території. На початку ІХ ст. племінні княжіння виникають одночасно практично по всьому слов’янському ареалу. Об’єднання “літописних племен” в єдину державу відбувалося через механізми конфедерації. Спершу на зламi VIII-ІХ ст. остаточно оформилося п’ять великих племiнних об’єднань. Особливе значення у формуванні давньоруського населення мали переселенці з Дунаю. Саме ці праукраїнські племена зробили чи не найбільший внесок у формування вітчизняного фольклору. З самого початку ці п’ять угруповань було втягнуто в активну торгiвлю з арабським свiтом. Держава Русь постала з бойового побратимства “полян, дулібів і древлян” (Т. Шевченко) і алано-булгарських русів.
Посилання
Авдеєнко В. Проект “Україна”. Київський патерик. Х., 2017.
Борисенко В. Анти. Руси. Українці // Віче. 1993. №7.
Великанова М.С. Антропологический состав населения Прутско -Днестровского междуречья в I тысячелетии н.э. // Тезисы докладов Первого симпозиума по археологии и этнографии Юго-Запада СССР. Кишинёв, 1964.
Войтович Л. Прикарпаття в другій половині I тис. н. е. // Вісник Львівського університету, 2010. Вип.45.
Головченко В., Матвієнко В. Дипломатична історія України. К., 2007.
Грушевський М. Історія України-Руси. Т.1. К., 1991.
Грушевський М. Історія української літератури. Т.1. К., 1993.
Грушевський М. Очерк истории украинского народа. К., 1990.
Дяченко В. Не тільки чорнії брови, карії очі // Віче. 1992. №4.
Етимологічний словник української мови. Т.5. К., 2006.
Етнічна та етнокультурна історія України. Т.1. К., 2005.
Климовский С.И. Где, когда и почему возник Киев. К., 2013.
Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь. К., 1998.
Липинський В. Хам і Яфет // Сучасність. 1992. №6.
Мезенцева Г. Канівське поселення полян. К., 1965.
Повести временных лет. М.; Л., 1950. Т.1.
Полный церковно-славянский словарь М., 1993.
Русанова И.П. Курганы полян Х – ХІІІ вв. М., 1966.
Рыбаков Б.А. Поляне и северяне // Советская археология. М., 1947.
Рыбаков Б. А. Спорные вопросы образования Киевской Руси// Вопросы истории. 1960. № 9.
Сахаров А.Н. Мы от рода русского. Л., 1986.
Седов В.В. Восточные славяне в VIII – XIII в. М., 1982.
Середонин С М. Историческая география. Пг., 1916.
Славянская энциклопедия. Т.2. М., 2010.
Сміленко А.Т. Слов'яни та їх сусіди у Степовому Подніпров'ї (II—XIII ст.). К., 1975.
Смирнов А. Археологические данные об угро-венграх в Поволжье // Проблемы археологии и древней истории угров. М., 1972.
Стрижак О. С. Тиверці // Мовознавство. 1969. №4.
Таранець В.Г. Українці: етнос і мова. Одеса, 2013.
Тимощук Б.О. Слов’янські гради Північної Буковини. Ужгород, 1975.
Українська радянська енциклопедія. Т.9. К., 1983.
Яценко Б.І. Слово о полку Ігоревім як історичне джерело. К., 2006.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
