Глобальна регіоналізація у ХХІ столітті
DOI:
https://doi.org/10.24144/2078-1431.2024.2(33).113-121Анотація
Статтю присвячено трансформації регіональних процесів. Автор обгрунтовує думку про перехід до відкритої моделі регіоналізму. Йдеться про формування мережевої регіональної багатополярності. Відповідно спостерігається як кількісне зростання регіональних інтеграційних об'єднань, так і якісні зміни у характері розвитку інтеграційних ініціатив. Ці фундаментальні зміни зумовлено однією з провідних тенденцій сучасного розвитку – глобалізацією, що веде до трансформації просторових координат світової політики та зміни геополітичного ландшафту світової системи ХХІ століття.
Відповідно поступово формується теоретичний підхід до аналізу феномену глобальної регіоналізації. Пропонується визначати цей феномен як внутрішню структуризацію простору міжнародних відносин, в якому Інтернет та мережевий принцип взаємодії є умовами для оптимального розвитку глобальної регіоналізації найбільш адекватного процесу змістового наповнення просторової форми міжнародних відносин XXI століття.
Наразі глобальна регіоналізація являє собою нове покоління регіоналізації і може бути визначена як об'єктивний процес сучасного світового розвитку, спрямований на формування регіональних просторів з урахуванням глобального політичного контексту. Цей процес має багаторівневу природу, наслідком чого є різноманітність інтеграційних форм, що створюються (від субрегіональних організацій до трансрегіональних структур і навіть взаємодій на цивілізаційному рівні). Поряд із традиційними учасниками інтеграційних процесів – національними державами, у процесі глобальної регіоналізації беруть участь і недержавні актори, що дозволяє спрямовувати інтеграційні процеси не лише «згори», а й «знизу». Тож процес регіоналізації в умовах глобалізації включає серйозну «неформальну компоненту», а саме структури громадянського суспільства, соціальних інститутів, бізнесу. Отже, специфічною рисою глобальної регіоналізації є її комплексний характер, що включає сукупність взаємозв'язків між елементами регіональної або глобальної системи: політичні, економічні, соціальні, культурні, інформаційні, екологічні тощо.
Посилання
Hettne, B.,(2003). The new regionalism revisited. / Soderbaum T. and Shaw T.M. (eds.) Theories of new regionalism: A Palgrave Reader. Basingstoke: Palgrave
Strange, S. (1996). The Retreat of the State: The Diffusion of Power in the World Economy. / S.Strange. Cambridge: Cambridge University Press
Langenhove, L. van (2011). Building Regions: The Regionalization of the World Order. / L.van Langenhove. Ashgate Publishing
Sassen, S. (2003, February). Globalization or Denationalization / S.Sassen // Review of International Political Economy. P.1-2.
Global Regionalization: Core Peripheral Trends (2006) / Ed.by H. S. Geyer. Edward Elgar Cheltenham, UK, Northampton, MA, USA
Langenhove, L.V. Towards a world of regions and states. https://www.researchgate.net/publication/268482939_Towards_a_world_of_regions_and_states
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
