Роль США у питанні закриття Чорнобильської АЕС: допомога чи тиск?
DOI:
https://doi.org/10.24144/2078-1431.2024.2(33).122-131Анотація
У статті висвітлено політичний вимір проблеми закриття Чорнобильської АЕС, а саме підштовхування українського уряду до цього кроку з боку США. Детально розкриваються мотиви та інтереси адміністрації Б. Клінтона, пов’язані з наданням допомоги у подоланні наслідків аварії на ЧАЕС і закритті станції. З’ясовано, що адміністрація Л. Кучми на переговорах із західними партнерами обрала стратегію затягування часу, прагнучи отримати якомога кращі умови. Українська сторона вимагала надання економічної та технічної допомоги, компенсації за втрату потужностей, а також західних інвестицій в енергетичну галузь.
У підсумку, не отримавши чітких зобов’язань щодо іноземних інвестицій і компенсацій, Україна під тиском Вашингтона була змушена ухвалити рішення про закриття ЧАЕС у грудні 2000 р.
Посилання
Бабанін О. (2007). Міжнародна технічна допомога: співпраця України і США (1992-2007) // Агора. Вип. 6. С. 131-139.
Барановська Н. П. (2011). Суспільний вимір проблем атомної енергетики через призму подій на Чорнобильській АЕС (до 25-ї річниці аварії) // Наука та наукознавство. №2. С. 131-143.
Васильєва М. О. (2012). Зарубіжна допомога уряду США Україні: мотивація і результати // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Вип. 107 (2). С. 10-20.
Дронова О. Л., Кононенко О. Ю. (2019). Славутич: формування потенціалу стійкості міста в умовах сучасних викликів та загроз // Український географічний журнал. №3 (107). С. 22-36.
Ковальський Б. П. (2018). Основні напрями співпраці між Україною та Сполученими Штатами Америки (1991-2017) // Сторінки історії: збірник наукових праць. Вип. 46. С. 213-225.
Кудряченко А. І. (2019). Чорнобильська аварія і її вплив на перспективи атомної енергетики: міжнародні виміри // Ядерна безпека України в контексті світового досвіду: зб. наук. праць. С. 44-60.
Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України і Урядами країн "Великої сімки" та Комісією Європейського Співтовариства щодо закриття Чорнобильської АЕС від 20 грудня 1995 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_008#Text (дата звернення: 29.06. 2024)
Понад 400 мільйонів. США підрахували допомогу Україні на подолання наслідків катастрофи на ЧАЕС // Суспільне новини. 26 квітня 2021 р. URL: https://suspilne.media/125782-ukraina-otrimae-vid-ssa-400-miljoniv-dolariv-na-podolanna-naslidkiv-cornobilskoi-katastrofi/ (дата звернення: 29.06. 2024)
Солошенко Н. (2011). Чорнобильська проблема в міжнародному вимірі // Віче. №7. С. 31-33.
30 років після Чорнобиля: уроки та перспективи: матер. парлам. слухань від 16 березня 2016 р. / Верховна Рада України, Комітет з питань екологічної політики та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. URL: https://komekolog.rada.gov.ua/uploads/documents/36571.pdf
Ціватий В. Г. (2016) Екологічна дипломатія в питанні Чорнобильської катастрофи: інституціональний і міжнародно-політичний контекст // Науковий вісник Дипломатичної академії України. 2016. Вип. 23(2). С. 128-134.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
