Вдосконалення систем оплати праці в умовах переходу до економіки знань

Анотація

У статті розглянуто наукові принципи вдосконалення системи оплати праці на підприємстві в умовах переходу до економіки знань. Визначено теоретико-методичні засади вдосконалення системи оплати праці в умовах інноваційних процесів. Підтверджено багатогранність наукових підходів до сутнісного розуміння поняття заробітної плати, окреслення основ її формування. Досліджено трактування поняття «економіка знань», узагальнено ключові чинники її формування: людський чинник, освітній розвиток, навчання, перекваліфікація та вдосконалення трудового потенціалу, інноваційний та технологічний розвиток, ефективна система управління економічними процесами та їх цифровізація, глобалізація. Запропоновано систему принципів врегулювання оплати праці в умовах переходу до економіки знань: оплати за витратами та результатами, простоти, логічності та доступності форм та систем оплати праці, прозорості та справедливості, гнучкості та адаптивності, підвищення рівня оплати праці на основі зростання ефективності виробництва, випередження зростання продуктивності суспільної праці, врахування впливу ринку праці, матеріальної зацікавленості в підвищенні її ефективності, диференціації заробітної плати залежно від трудового вкладу, державного регулювання оплати праці, колективної винагороди за командну роботу, збалансованості та соціальної відповідальності, різноманітності форм винагороди, врахування глобальних тенденцій, взаємозв'язок з корпоративною культурою. Визначено, що вдосконалення систем оплати праці в умовах переходу до економіки знань є важливим чинником забезпечення ефективного використання людського капіталу та стимулювання інноваційної діяльності. Акцентовано увагу на тому, що система оплати праці повинна враховувати нові підходи, орієнтуючись на гнучкість, мотивацію до постійного навчання та вдосконалення. Важливою умовою є справедливість і прозорість встановлених правил оплати, щоб кожен працівник мав можливість зрозуміти, за що він отримує зарплату. Подальших досліджень потребують визначення оптимальних варіантів забезпечення збалансованості між працею та її оплатою і врахування їх під час нормативного реформування інституту оплати праці.