Модель спільної зовнішньої політики ЄС: виклики в умовах глобальних криз
DOI:
https://doi.org/10.24144/2078-1431.2025.1(34).80-85Ключові слова:
стратегічна автономія, безпекова координація, геополітичні виклики, кліматична дипломатія, оборонна інтеграція, санкційна політика, економічна стійкість, дипломатична єдність.Анотація
Статтю присвячено дослідженню моделі Спільної зовнішньої та безпекової політики Європейського Союзу (СЗБП) у контексті глобальних криз 2025 року. Аналізується еволюція СЗБП від Маастрихтського договору 1992 року до сучасних ініціатив, таких, як Глобальна стратегія ЄС 2016 року та Стратегічний компас 2022 року, спрямованих на зміцнення стратегічної автономії та безпекових спроможностей. Розглядається інституційна структура СЗБП, зокрема роль Високого представника ЄС із закордонних справ, Європейської служби зовнішніх дій (ЄСЗД) та механізмів прийняття рішень, що базуються на одностайності.
Ключові виклики для ЄС включають російську агресію проти України, яка спричинила єдність у запровадженні санкцій та наданні військової допомоги, але виявила обмеження через розбіжності національних інтересів. Повернення Дональда Трампа до влади у США посилило занепокоєння щодо трансатлантичних відносин, а нестабільність на Близькому Сході та кліматичні зміни створюють додаткові безпекові та міграційні проблеми. Кліматична дипломатія набуває значення як інструмент протидії загрозам, що посилюються зміною клімату.
Стаття оцінює ефективність реагування ЄС на кризи, такі, як пандемія COVID-19 та міграційна криза 2015 року, підкреслюючи прогрес у координації та фінансовій солідарності, а також слабкі сторони, пов’язані з повільним прийняттям рішень. Пропонуються шляхи вдосконалення СЗБП, зокрема розширення кваліфікованої більшості, поглиблення оборонної інтеграції через PESCO та створення міжвідомчих структур для кращої координації. Дослідження наголошує на важливості єдності, адаптивності та стратегічного бачення для посилення глобальної ролі ЄС.
Посилання
Europe’s 2025: Security, competitiveness and political turbulence. (2025). European Newsroom. URL: https://europeannewsroom.com/europes-2025-security-competitiveness-and-political-turbulence/
The EU just released a roadmap to defend Europe. Will member states follow it? (2025). Atlantic Council. URL: https://www.atlanticcouncil.org/blogs/new-atlanticist/the-eu-just-released-a-roadmap-to-defend-europe-will-member-states-follow-it/
Integrated Approach to External Conflicts and Crises. (2023). EEAS. URL: https://www.eeas.europa.eu/eeas/integrated-approach-external-conflicts-and-crises_en
Stefan Lehne. (2023). The Comeback of the European Commission. Carnegie Endowment for International Peace. URL: https://carnegieendowment.org/research/2023/04/the-comeback-of-the-european-commission?lang=en¢er=europe
World Report 2024: Rights Trends in European Union. (2024). Human Rights Watch. URL: https://www.hrw.org/world-report/2024/country-chapters/european-union
Pierre Vimont. (2024). The EU Needs an Interagency Process for Foreign Policy. Carnegie Endowment for International Peace. URL: https://carnegieendowment.org/europe/strategic-europe/2024/10/the-eu-needs-an-interagency-process-for-foreign-policy?lang=en
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).