Модель спільної зовнішньої політики ЄС: виклики в умовах глобальних криз

Анотація

Статтю присвячено дослідженню моделі Спільної зовнішньої та безпекової політики Європейського Союзу (СЗБП) у контексті глобальних криз 2025 року. Аналізується еволюція СЗБП від Маастрихтського договору 1992 року до сучасних ініціатив, таких, як Глобальна стратегія ЄС 2016 року та Стратегічний компас 2022 року, спрямованих на зміцнення стратегічної автономії та безпекових спроможностей. Розглядається інституційна структура СЗБП, зокрема роль Високого представника ЄС із закордонних справ, Європейської служби зовнішніх дій (ЄСЗД) та механізмів прийняття рішень, що базуються на одностайності.

Ключові виклики для ЄС включають російську агресію проти України, яка спричинила єдність у запровадженні санкцій та наданні військової допомоги, але виявила обмеження через розбіжності національних інтересів. Повернення Дональда Трампа до влади у США посилило занепокоєння щодо трансатлантичних відносин, а нестабільність на Близькому Сході та кліматичні зміни створюють додаткові безпекові та міграційні проблеми. Кліматична дипломатія набуває значення як інструмент протидії загрозам, що посилюються зміною клімату.

Стаття оцінює ефективність реагування ЄС на кризи, такі, як пандемія COVID-19 та міграційна криза 2015 року, підкреслюючи прогрес у координації та фінансовій солідарності, а також слабкі сторони, пов’язані з повільним прийняттям рішень. Пропонуються шляхи вдосконалення СЗБП, зокрема розширення кваліфікованої більшості, поглиблення оборонної інтеграції через PESCO та створення міжвідомчих структур для кращої координації. Дослідження наголошує на важливості єдності, адаптивності та стратегічного бачення для посилення глобальної ролі ЄС.