Українці Закарпаття у боях з нацистами у Другій світовій та з рашистами у нинішній Визвольній війні України
Анотація
-
Посилання
«Закарпатські втікачі в СРСР: через табори ГУЛАГу і Бузулук до рідних Карпат. 1939-1949». Упорядники О.Корсун, О.Пагіря. Ужгород, Карпати, 2011.
Реабілітовані історією. Книга пам’яті у 27 томах, Закарпатська область. Закарпаття, Ужгород, 2003.
Milan Kopecky, Milan Mojzis, Filip Kachel a kol. « Sokolovo – prvni boj 1.cs samostatny prapor v bitve o Charkov». Praha, Epocha, 2023.
Ludvik Svoboda. Z Buzuluku do Prahy. Praha, Nase vojsko, 1970.
Юліан Химинець. Мої спостереження із Закарпаття. Накладом Карпатського Союзу, Нью-Йорк, 1984.
Омелян Довганич. Так ламалися долі репресованих закарпатців. Ужгород, Ґражда, 2008.
Степан Віднянський. Україна та українці в історії 1-го чехословацького окремого батальйону (бригади, армійського корпусу). До 70-річчя завершення Другої світової війни. Київ, 2015.
Військові поховання комбатантів 1-ї Чехословацької окремої бригади. Національний музей історії України у Другій світовій війні.
Ігор Бігун. Зі Свободою за свободу. Українці та українські чехи в 1-му чехословацькому армійському корпусі. // Українська правда, 2020.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
