Неліберальний регрес демократії і піднесення правого екстремізму у Словаччині: взаємопов’язані тенденції? (публікується словацькою мовою)

Анотація

Дослідники, що займаються питаннями переходу до демократії після падіння комуністичних режимів, часто пов’язують зростання радикалізму і політичного екстремізму з актуалізацією етнополітики і відродженням націоналізму, а також з соціальною депривацією, нерівномірним впливом соціальнo-економічних реформ на різні групи населення. Обидві згадані інтерпретаційні схеми абсолютно легітимні, вони є реакцією на реальні соціальні явища, однак не повною мірою достатніми для формування всебічних і повноцінних рамок, що пояснюють причини активізації правого екстремізму в країнах Центральної Європи, включаючи Словаччину. У 2016 році, через 12 років після вступу Словаччини до ЄС і 27 років після відновлення демократичного режиму, правоекстремістська партія ĽSNS (Нарoдна партія «Наша Словаччина») пройшла в національний парламент. На виборах у лютому 2020 року ця партія знову опинилася в парламенті. Автор статті обгрунтовує тезу, що не менш важливим фактором піднесення правого радикалізму в Словаччині, крім посилення етнополітики та розширення соціальної депривації, є неліберальний регрес демократії. У статті описується шкідлива практика, яку демонструють протягом тривалого часу правлячі неекстремістські політичні сили (націоналпопулісти) і наслідки цієї практики: тиранія більшості, спроби обмежити вільну конкурентну боротьбу на виборах, маргіналізація опозиції, вибіркове правосуддя, нападки на незалежні засоби масової інформації та представників громадянського суспільства, корупційно-клієнтське захоплення держави, активне підживлення неліберального громадського дискурсу про демократію, свободу, права людини, інші універсальні цінності, міграцію, майбутнє Євросоюзу і т. д. На підтвердження тези про взаємозв’язок між правлінням націонал-популістів і погіршенням якості демократії автор наводить рейтинг Словаччини у проєкті «Народи у трансформації» організації Фрідом Хаус. Автор підкреслює, що неліберальна практика управління погіршила якість демократії і знизила ефективність функціонування демократичних інститутів у державі, не заподіяла ніякої шкоди екстремістам, навпаки, підготувала для них живильне середовище як з точки зору розширення їх підтримки з боку виборців, так і з точки зору формування для них більш сприятливої атмосфери, в тому числі і для демонстрації їх здатності «ефективно» вирішувати існуючі проблеми неліберальними методами. Автор доходить висновку, що тільки повне відновлення функціонування демократичних механізмів, ефективна боротьба з корупцією і беззастережне дотримання ліберально-демократичних принципів може запобігти подальшому посиленню радикальних і екстремістських сил у Словаччині.
Ключові слова: Словаччина, політичні партії, демократична трансформація, якість демократії, правий екстремізм, націоналізм, неоліберальні тенденції, націонал-популізм.