Системні загрози для безпеки, стійкості та виживання країни в умовах російсько-української війни

Анотація

У статті розглянуто нові напрями створення, вдосконалення механізмів та чинників посилення державної безпеки, формування умов стійкості та виживання України засобами публічного управління з урахуванням прогалин та недоробок, які виявила сучасна російсько-українська війна. Актуалізуються проблеми популізму і корупції як системних загроз для безпеки, стійкості та виживання України. Здійснено спробу аналітичного моделювання системотвірних компонент стійкості та резильєнтності України в умовах воєнного часу крізь призму доктрини тотальної оборони і концепції суспільної самоорганізації.

Досліджено бар’єри та складності підготовки системи публічної влади України до ефективного управління опором загрозам війни високої інтенсивності. Встановлено, що як система організації державного управління національною безпекою та обороною, так і законодавче та нормативно-правове забезпечення підготовки військового та промислового потенціалу країни не відповідали рівню загроз, сформованим військово-політичним керівництвом РФ у 2021 р. та особливо в січні–лютому 2022 р. Обґрунтовано, що в умовах позиційної війни високої інтенсивності ефективне державне управління повинно базуватися на  концепції резильєнтності, системно пов’язаній з доктриною тотальної оборони України.